Калушанин Андрій Чорток на війні – майже з початку. Пройшов Іловайськ, три роки воює у коломийській «десятці» і повертатися в мирне життя не планує. На його думку, по-іншому вже не можна…

Це маленьке фото недавно викликало у соцмережах невеличку сенсацію. На знімку – штаб Нестора Махна, орієнтовно – 1922 рік. Дехто вважає, що «батька» з офіцерами позують у Станиславові.

“Тридцять років віт­чизняні дятли працювали (хто руками-ногами, хто язиком) на реставраторів феодалізму, а тепер чекають, аби наше громадянське суспільство героїчно зупинило реванш темних сил”.

За останні півроку у Вінниці вдалося провести невелику революцію, а у Братиславі до роверів залучають навіть пенсіонерів.

1 жовтня розпочався осінній призов. З нашої області до військкоматів мають з’явитися майже 26 тисяч людей, у Франківську – 4600. Але призовники далі роблять липові довідки або тікають за кордон.

Наші історії часто про те, що люди у якихось регіонах змінили це, навчилися довіряти, почали через ці історії змінювати село навколо себе, місто, а через ці зміни потім відбуваються зміни в країні.

Всередині комплексу є спортивні, дитячі майданчики, розважальні заклади, велоінфраструктура, фітнес-центри, поблизу – школа, садочки, парк та міське озеро.

Охорона насправді може бути різною: від звичайного сторожа до пов­ного забезпечення відеокамерами і тривожними кнопками. Кожна школа тут працює індивідуально.

Незважаючи на те, що бензин дорожчає, на заправках людей не поменшало. Хтось каже, що й надалі багато їздитиме, інші – що поч­нуть економити.

Жінка, попри всі правила благоустрою Івано-Франківська, встановила на площі Ринок пластикову буду. Навіщо? Складне питання.

У 1882 році в Станиславові відкрили нову в’язницю, яку стали називати «Дібровою». Там облаштували каплицію, яку освячували не без пригод.

Поки що місця на цвинтарі вистачить три роки. Далі планують розширятися. Нового кладовища поки не планують, як і крематорія.

«Репортер» провів невеличке мистецтвознавче дослідження і склав добірку картин зі станиславівськими пейзажами. Починаємо з міжвоєнного періоду.

Хлопці провели на колесах 15 днів і проїхали понад 1200 км. Ночували в наметах. Побачили Німеччину, Італію, Швейцарію, Ліхтенштейн та Австрію.

На Прикарпатті – майже 22 тисячі алкозалежних. Рідні здають пияка у центр, який ніби-то лікує від алкоголізму. Але, насправді, це – рабтабір.