Станиславівська фортеця мала вісім бастіонів. Тобто, шість повноцінних фортечних споруд і два напівбастіони, які утворились після добудови магнатської резиденції у 1680-х. Цікаво, чи мали вони власні назви?
Якщо ще два роки тому купа люду виступала проти будови церкви на Валах, то нині про конфлікт ніхто й не згадує. Може, франківці змирилися з втратою добрячого шматка землі, де мала бути зелена зона, а може, просто втомилися воювати…
Якщо розібратись, батьківський комітет жодним чином не впливає на якість освіти чи бодай вибір книжок. А мав би, пише Найда.
У Франківську вже чотири роки діє програма сталого енергетичного розвитку, яка допомагає місту отримувати кредити на нові тролейбуси, утеплювати садки і школи, навіть, будувати міст.
Програма обміну старого на нове стала популярною завдяки простоті та безпечності, відсутності посередників і додаткових витрат.
Поки в політиці та у фейсбуці реставратори Речі Посполитої завзято б’ються з реставраторами СРСР, більшість людей думає про майбутнє. Навіть не дуже освічені з них здогадуються, що війни реставраторів до майбутнього не ведуть, пише Єшкілєв.
У пансіонаті чотири поверхи, площа, разом з садом – 3 га. Мешканці закладу відвідують процедури і проводять дозвілля на свій розсуд: малюють, співають, читають.
«Клуб радіоаматорів «Зелена хвиля» створив метеостанцію в урочищі Перемичка і планує забезпечити надійним радіозв’язком Карпати.
Франківці жили у таборі Borshch. Щодня готували 50-літрову каструлю борщу з двома видами м’яса для всіх охочих. Роздавали безкоштовно, бо один із принципів фестивалю – дарувати і нічого не чекати натомість.
Ми вже згадували про будинок на Незалежності, 69, де колись працювали відомі художники. Нині мистецтвом там і не пахне.
Лісівники Прикарпаття встигли і професійне свято відзначити, і потрапити в поле зору активістів – природоохоронців.
Інтернетом гуляє цікаве фото часів німецької окупації. На фотографії – Вічевий майдан, який тоді називався площею Адольфа Гітлера.
Франківські роверисти вже кілька років поспіль долають усі веломарафони в Україні – від 200 до 600 км. Наступного року ціляться на заїзд Париж-Брест-Париж на 1200 км.