Категорія

Статті

Категорія

Зрозуміло, що цього року прикарпатські школи мусили обійтися без урочистостей, і це на краще. Навряд дітлахам до вподоби стояти під сонцем і слухати, як черговий депутат щось там подарував.

Цікаві лекції, розповіді від відомих письменників, майстер-класи давніх ремесел, прогулянки давнім середмістям Станиславова й танці під запальну музику. Нехай і в режимі онлайн, але нам уже не звикати. І буде круто!

Карпаш новини Івано-Франківська

Іронія в тому, що карантин оголосили ще до початку навчального процесу – тобто, нас просто не допустили до навчання, пише Карпаш. Подібне рішення можна порівняти з припиненням подачі опалення в найлютіші морози.

На Верховинщині з вісім років тому працівники Гринявського лісгоспу відновили на полонині Луковиця стаю за давніми традиціями. Тут випасають овець і корів, роблять будз, бринзу, вурду. І радо діляться процесом й розповідями з цікавими гостями, яких не бракує.

Між прилавками заховалася кав’ярня. Офіціант приносить міцний час у малих склянках-тюльпанах, баклаву – солодку аж до зубного болю. Звуковий супровід до трапези – голосний спів муедзина з сусідньої мечеті.

“Діти були в захваті, вони аж ставали ногами на стільці, щоб краще бачити дошку. Найчастіше платформу використовували на природознавстві, то діти вже чекали уроку”, – каже вчителька.

“Кожному важливо мати власну стратегію. Було б добре, якби і влада розповідала про свої стратегічні плани. Якби вони в неї були. Коли президент каже, що йому ніколи думати стратегічно, це дуже сумно”, – каже Надія Когутяк.

Нині на Івано-Франківщині важко знайти людину, яка б абсолютно підтримувала карантинні обмеження – хоч жорсткі, хоч адаптивні. Люди готові носити маски, часто мити руки, зважати на дистанцію. Але вони хочуть працювати, щоб можна було жити