Андрій Філіппський Смугаста спеково‑дощова погода, гучна музика, різноманітні атракції, п’ять тисяч надвеселих гостей, півтори сотні екстремалів‑роверистів, десятки палаток з сувенірами та наїдками, вузькоколійний потяг «Карпатський трамвай» (безкоштовно) і стурбована, але спокійна, міліція – так можна коротко описати п’ятий фестиваль екстремальної та молодіжної культури «Мізунська вигода 2009».Фест відбувся 4‑6 липня біля села Новий Мізунь на Долинщині в мальовничій ущелині між горами. Організаторами виступили «Клуб альтернатив­них видів спорту «Адреналіновий стиль», обласна федерація велоспорту, Вигодський лісокомбінат та ТзОВ «Уніплит». Підтримала фестиваль Долинська РДА.

Жіноча молитва перед вечіркою:«Господи, допоможи мені не напитися! Прокинутися вранці у своєму ліжку, одній! Допоможи не втратити імідж ділової жінки! Допоможи не сісти одним місцем в салат! Не втратити речі (і себе зокрема). Допоможи не писати нікому п’яних смс о другій ночі. Не дзвонити, і головне – не зізнаватися нікому в любові! (ну, хоч не більше двох разів). А як щось і накою, то зітри мою пам’ять навіки вічні! Амінь!».

13 — 19 липня

Шановні читачі! Ви, напевно, вже помітили, що «Репортер» дещо змінився. Дизайн, рубрикація, стилістика тощо. Багато читачів і колег кажуть, що газета стала кращою. Це тішить. І хоча будь-яка думка завжди суб’єктивна, навіть якщо вона належить групі незацікавлених осіб, ще є цифри. І результати передплатної кампанії на друге півріччя підтвердили те, що ми обрали правильний курс. Тому що кількість найпостійніших читачів «Репортера» — передплатників — зросла на 10 відсотків. А це, треба похвалитися, є дуже позитивним показником для регіональної газети, яка не просто тримається на плаву, а ще й розвивається в нинішні непрості часи.

Галина Ігнашина, мешканка приватного сектора  Анатолію Кіндратовичу, у газеті «Репортер» № 23 від 04 червня 2009 року є публікація «Кара Господня», де Ви розповідаєте кореспонденту Тетяні Соболик, про ті проблеми, які турбують Вас як керівника ЖЕО№6. «Карою Господньою» Ви називаєте сусідство багатоповерхівок з приват-ним сектором. А справжня кара Господня – це існуюча в Україні влада, як державна, так і місцева. Бо саме влада дозволяє пхати багатоповер-хівки між будинками приватного сектору, плюндрує місто, порушує при цьому архітектурні та будівельні нормативи, масово винищує зелені насадження, забудовує ці клаптики землі у приватному секторі багатоповерхівками. Мешканці яких, до речі, інколи не мають навіть своїх дворів – люди викидають сміття із балконів просто приватникам у двори, бо порушена відстань між будинками. Адже ці багатоповерхівки повилазили просто на тротуари (саме так забудовується приватний сектор ЖЕО№6).

Кожен із архітекторів, які будували Івано-Франківськ, залишив у ньому частину свого серця Євгенія Ступ’як Люди, які гуляють вулицями міста, нечасто піднімають очі вгору, розглядаючи фасади будинків, небо над ними та сліди часу на них. Зазвичай, це прерогатива романтиків, яких більшість називає просто роззявами. Але не будучи такою роззявою, важко зрозуміти чи хоча б помітити красу будівель. Їх зводили подекуди забуті майстри, вкладали у них своє розуміння прекрасного, вимальовуючи таким чином риси обличчя сучасного нам міста.

Цього року в татуювання модні китайські ієрогліфи  Ірина Бурак У кожного із нас татуювання викликає певний інтерес. Щоправда, у кожного різний. Хтось захоплюється малюнком на тілі, а хтось відверто крутить пальцем біля своєї скроні людині, яка має такий «атрибут». Ще в радянські часи татуювання вважалось таким собі «зеківським» знаком. А нині ж не тільки молодь, а й люди старшого віку роблять собі шкірні малюнки, аби виділитись із натовпу, якось заявити про себе.

Дзвінок у двері. Господар відчиняє. На порозі стоїть чоловік з великим барабаном.– Це тут похорон?— (Сумно) Ні. Мені лікар сказав, ще тиждень поживу…– Ну, то вибач.Через п’ять хвилин знову дзвінок. Той же чоловік.– Слухай, хай барабан трохи в тебе постоїть, добре?

6 — 12 липня

Євгенія Ступ`як У Верховині в ніч з 24 на 25 червня згорів будинок культури. Про пожежу десь о четвертій ранку повідомив рятувальну службу випад­ковий перехожий.Пожежа швидко розповсюд­жувалася. Будівля була старою, збудованою ще у 1952 році, дерев’яні стіни оббиті брусом і покриті вагонкою. До її гасіння залучили рятувальників місцевої чергової варти, а також із Косова та Ворохти.

Коли депутатство шкодить бізнесу? Коли фракція депутата — в опозиції Тетяна Соболик На одній з останніх сесій міської ради депутати розглядали питання «Про оренду та безоплатне користування (позичку) об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська». Суть полягала в тому, щоби кредитувати орендарів, позаяк вони не спроможні оплачувати оренду. До обговорення долучився депутат міськради Ярослав Гуменюк. Він звернув увагу на те, що одні підприємства просять позики, маючи борг 65 тис. грн., і міськвиконком дає їм таку можливість, а його підприємство ПП «Захід-інформ» за борг у 900 грн. подають до суду та виселяють із приміщення.Зрештою, історія ця тягнеться вже роками. І насправді все не так просто.

Знаходиться нині бюджет розвитку Івано-Франківська Тетяна Соболик На останній оперативній нараді Івано-Франківського міськвиконкому заступник начальника земельних відносин Дмитро Піщак доповідав з приводу виконання бюджету розвитку. Адже одним із напрямків його дохідної частини є продаж землі. Також є дві складові продажу землі: це викуп землі власниками нерухомого майна, розміщеного на цих ділянках, та конкурентний продаж (аукціони).

Надія Шегда Навчання і кохання. Пошуки себе. Шлях від самовизначення до самоствердження – усе це і ще багато важливого випадає на той період, який називають молодістю. Тим паче що 2009 – проголошений Роком молоді. Як святкували молоді іванофранківці свій день? Про це та інше «Репортер» довідувався на вулицях нашого міста, у парках, на зупинках і у владних кабінетах.

Вже кілька років мешканка Івано-Франківська ходить по інстанціях, щоб змінити «краєвид» за вікном  Євгенія Ступ`як Трапляються інколи в житті абсурдні речі. І потім виявляється, що абсурдність, особливо в реаліях нашої системи, має загрозливі властивості множити саму себе і тривати безкінечно. Ця історія трапилася в Івано-Франківську зі звичайними людьми, які навряд чи колись би могли уявити, що їм доведеться відвойовувати право на світло у своєму вікні.

Роман Фабрика  Нещодавно у Києві відбулася церемонія нагородження кращих освітян і науковців – переможців Громадської акції «Флагмани освіти і науки України». Серед відзначених за кропітку працю, творчий пошук, наукові та фахові здобутки визнано і Західноукраїнський економіко-правничий університет та його ректора – доктора філософії, кандидата економічних наук, почесного професора Вісконського міжнародного університету (штат Арканзас, США) Анну Бондарчук-Гриту. Після повернення зі столиці вона погодилася дати інтерв’ю «Репортеру».