“Нинішній владі вже треба збирати речі, адже люди їй не довіряють”
Східний провидець казав, що народ знищити просто. Для цього треба здурити його трьома облудами. Неправильним іменем, дорогою, що нікуди не веде, та ворогами, робленими з паперу.
Тамтешні мешканці відкривають свої двері, аби допомогти гостям краще зрозуміти колорит заокеанського життя. Така практика є поширеною у всіх штатах і звична для простого американця.
Франківськ невеликий, компактний і, на перший погляд, однорідний. Проте, це тільки на перший погляд. Насправді він ховає в собі цілі світи, що практично не перетинаються й не хочуть знати один про одного.
Інтрига з брендом «Вакарчук-президент» нині практично випірнула з мутного закулісся на рівень «preliminary work» – підготовчих політтехнологічних операцій.
Може й має рацію мер, коли, наче закляття, повторює про «найбільш християнське місто». Якщо ви не приймаєте екзистенційних рішень, то єдине спасіння – в утриманні ритуалу.
Кричать, реформують, голосують, звинувачують одне одного, всі вже в лайні по самі вуха й кінця тому не видко. А що в основі? Адже якийсь задум має бути в основі.
Розмовами про правила безпеки, про інтимні зони, особисті кордони, про те, як кликати на допомогу, що робити, якщо незнайомець тягне тебе до покинутого будинку чи в автомобіль, ми знижуємо ризик ситуацій, в які може потрапити дитина.
Зазвичай учасники програми Work and Travel їдуть до США більше через подорожі. Побачити на власні очі картинки з інтернету, місця з відомих фільмів, а то й улюблених кінозірок.
Дехто вважає «межове запитання» ключем, що здатний відкрити двері до пізнання свого місця у світі, а іноді кажуть «свого призначення».
«Репортер» ретельно розпитав радника в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун Юрія Джигира, які зміни чекають на нас уже з 1 січня:
В кожного незламного донкіхота – свій окремий паперовий млин. Антикорупціонери поборюють мальовану корупцію в той час, коли справжня квітне біля кожного корита.