Кілька разів я відчував близькість смерті через фіранки. І не тому, що за ними, за доброю світовою традицією, можуть ховатися убивці.

Але в Ріо-де-Жанейро й Лос-Анджелесі я на власні очі пересвідчився, що насправді ніяка зима землі (і Землі) не потрібна. Можна жити й тішитися сонечкові, а все ростиме й плодоноситиме – аж бананові гаї зашумлять.

Граматика в якомусь її межовому і напруженому прояві може стати релігією, зв’язком з Богом.

“Насправді мене щиро дивує, чому на 27-му році незалежності України ми досі обговорюємо питання про святкування 8 березня”, – пише мер.

Новини з-за поребрика то так гейби китайські вісті епохи хунвейбінів.

Політологи в телевізорі — майже завжди заслані козачки. Ті ж політологи на кухні, за чаркою доброго віскаря, зовсім інші. Розумні рефлексуючі пацани.

Сьогодні 2 березня, а це означає Міжнародний день компакт-диска. Є й таке свято в календарі. Рука немов сама собою тягнеться до одного з них. У моїй десь так півтисячній колекції він, мабуть, найлеґендарніший. Назва: «Рок-екзистенція 97». Рік видання: 1998. Ого! Йому ще й, виявляється, рівно 20 років. З ювілеєм тебе, мій хороший. Зараз я прослухаю тебе утрьохсоте. 

Що й казати – щастить нам на тихих вар’ятів з нового польського уряду. Мало того, що Томаш Жимковський, цей польський Бузина, називає Західну Україну «Східна Малопольща», то повторює давню байку московитських шовіністів, нібито «у польській традиції українців називали русинами, назву «українці» створили австрійці.

Політики брехали та перекручували, замовчували й перебільшували, применшували і вигадували завжди. А надто в Україні останньої чверті століття.

“І саме такі єбан..ті можуть змінити нашу країну. Як колись батьки-засновники США, абсолютно єбан..ті за мірками Букінгемського палацу. Або як Джордано Бруно, який був абсолютно єбан..им на думку святої інквізиції. Як багато інших людей, які міняли цей світ. Нам треба змінити Україну”, – пише автор.

«Якщо чуєш, що закликають щось там заборонити, значить, знову йолопи наклали в штани й від страху кричать: «Геть! Це не наше! Це проти традицій!», пише Єшкілєв у своїй черговій авторській колонці.

Понад десять років тому я вперше за багато років перед тим і востаннє за всі роки після того прожив так довго поза домом.

Окрилений уже згадуваною промовою польського прем’єра, я вирішив погортати львівську пресу за кілька років.

“Зрештою, можна гордо начхати на базовий рівень. Піти у відрив і будувати міста на деревах. Але життя складається так, що рано чи пізно прийдуть лісоруби”, – пише Єшкілєв.

У судовій новині, що її публікує відоме інтернет-видання, мені впадає в око доволі дивний зворот. «Адже в Росії розуміли, – каже російський екс-депутат, а нині важливий свідок у процесі Януковича, – що Україною керують під засобом сімейних зв’язків і інтересів»…