Так склалося, що я дуже багато завдячую польській культурі і польській мові, через яку запізнався з безліччю класичних творів, яких у нас в той час, та ще й досі, не переклали.

У самотності є свої переваги, доведені науковцями.

За останні кілька століть поляки були в не набагато кращому стані, ніж українці. Німці та росіяни били та гнітили їх постійно. Історія величі Польщі пов’язана з поразками як зі Сходу, так і з Заходу. І єдині, з ким поляки мали більш-менш якийсь паритет по взаємному биттю, то це з такими самими битими українцями.

Намагаючись придушити зло, ми породжуємо нове зло. На наших очах відбувається саморуйнування держави. Ця теза доречна сьогодні, була доречною місяць тому і, на жаль, цілком ймовірно, буде доречною місяць згодом.

Відчуваю, що у нас є спільна хвороба – ми втрачаємо сенси. Це нас страшенно дратує і доводить майже до якоїсь фізичної реакції. Тому почати читати потрібно хоча б тому, щоби позбутися стану роздратованості.

“Можна сказати, що брехня є невід’ємною складовою земної цивілізації, – пише Єшкілєв. – Заберіть брехню і цивілізація потоне у хвилях ненависті, розчарувань і демотивацій”.

“Мешканці Галичини й Волині, втім, до «українців сьогоднішніх» не належать. Та й до Майдану стосунку не мають. Чи я знову щось перекрутив?” – пише Андрухович.

Вибір професії –правдоподібно, улюбленої, потрібної людям, єдиної на ціле життя, аж поки смерть не розлучить нас – подавався як головний життєвий вибір, набагато вагоміший, ніж вибір подружній.

В недавньому польському законі є, звісно, й здорове зерно – це заборона вживати «польські концентраційні табори смерті». Бо які ж вони польські?

Я за те, щоб з культурного простору не викидали жодних речей, які там присутні. Булгаков, Цой та Висоцький – це частина російської культури, що не обов’язково означає «русский мир».

3 лютого, виповнюється 85 років з дня народження Романа Корогодського. Збірку спогадів про нього саме готують у видавництві «Дух і літера», і я з нетерпінням її чекаю.

Багато хто з нас все ще думає, що його маленькі смішні таємниці нікому не відомі. Й що офіґенно довгий пароль, складений аж з двох адрес електронної пошти, ніхто не в силах зламати. Єдине, що вас береже – це те, що ви з вашими таємницями нікому не потрібні.

На першому курсі університету нам, сімнадцятирічним випускникам міських шкіл, для яких вступ в університет був першим усвідомленим вибором – незважаючи на те, чи він був власним, чи вибором вибору батьків – одногрупники, які стали студентами після служби у війську, здавалися людьми іншої породи.

 Ми ще довго будемо вихаркувати з себе русскій мір разом із совком. Можливо, доти, доки не мине сорок біблійних…

“Є таке чорне припущення: все навколо нас поступово перетворюють на ідеальне місце злочину, – каже Єшкілєв. – На місце, де немає «якісних свідків», себто, людей з ясним розумом, критичним мисленням і незалежною позицією”.