Давні рільники (а може, й не рільники, хто тепер розбере) знали, що світ закінчиться танцем Бога, якого не називали Шивою.

Пригадую цілком виразно, що як у восьмому, так і в дев’ятому класі я не міг дочекатися Страсної п’ятниці. А все з однієї причини, що носила назву «Ісус Христос Суперзірка» або, мовою оригіналу, «Jesus Christ Superstar».

Бо буде так само, як і тоді, коли вперше було сказано, що Христос воскрес. Поради залишаться недослуханими. Сума страждань не зменшиться. Слабкості виявляться сильнішими від сили. Страху не поменшає.

“Тільки в хворому мозку людини-совка може жити пропагандистська ілюзія “безкоштовної” медицини”, – пише автор статті Карл Волох

Сам по собі протяг не є чимось поганим. Як не є поганим і вітер. Адже люди найчастіше хворіють від інфекцій, які є в повітрі, а не від самого повітря.

“У мистецтві завжди так: лише затверділим маразмом можна загострити звичайний маразм до рівня суспільного сприйняття. Й то не завжди”, – пише Єшкілєв.

Поволі, зі скрипом, долаючи ущелини, бурхливі ріки і болота, українська мова пробивається, як трава крізь асфальт. Рух «я перейшов (-шла) на українську» повзе з черепашою швидкістю, але таки повзе.

“Року 2005-го, що ним закопірайтив оте безсмертне творіння добродій Пушкарьов, Росія ще ніби й не дуже вставала з колін. А якщо і вставала, то радше якось так незграбно, тишком-нишком, хоч, як і завжди, підлувато”, – пише Андрухович.

“Іноді я думаю про тих, кому спало на думку назвати наше місто Івано-Франківськом. Намагаюся уявити собі їхній спосіб мислення, відтак залишаю ці намагання”, – пише Єшкілєв.

Є така стара бувальщина про мукачівське пиво: мовляв, упродовж останніх п’яти років мукачівське пиво стало вдесятеро кращим, але пити його все ще неможливо.

Один за одним багатоходові проекти ФСБ успішно хляпнули. Ні цар Зрадошвілі, ні тротилова Надя не спрацювали. А тут ще європейці свиню підсунули. Вирішили більше не підтримувати наших популістів і зрадофілів, що сидять на їхніх ґрантах.

“Заходи сонця на морі особливі. І коли з чоловіком – особливі. І коли після тримісячної зими без сонця опинитися у середземноморській весні – особливо особливі!”

Деякі мої шкільні друзі не знали слова фотель і казали на них крісло, наші тонетівські крісла натомість називаючи стільцями.

Що я знала про Івано-Франківськ, вирушаючи туди на цілий тиждень? Майже нічого. Здогадувалася з назви, що обласний центр якось пов’язаний з Франком.

І ось яка зворушлива картина лише одного дня.
1. Притримав вхідні двері до крамниці перед блондинкою.
2. Коли вона мене черкнула своїми персами, я не зреагував, пам’ятаючи про сексизм.