“У тій армії вони побачили як страшно-жорстоко умирає від розкладу дракон. Їх потім називали університетські парторги деструктивним елементом, але парторги і комсомольці брехали, як завжди”, – пише Прохасько.
Взагалі, якщо уважно аналізувати недавні виступи Путіна, то яскраво видно, що старечий маразм там уже прогресує.
“Кожна з цих історій могла тривати дуже довго, якби не чужі воїни. Любителі альтернатив можуть придумати цим історіям інший фінал”, – пише Єшкілєв.
“Бо навіть санкування відбувалися у дивовижних місцях. Під цитаделлю, у Єзуїтському городі парку Франка, на Золотій або на околицях Кайзервальду. Ми їхали і встигали побачити, як це видовжене вверх місто міняється із щосекундною втратою висоти”
“Українська влада, некомпетентна в усьому, за що б не бралася, в питаннях історичної пам’яті особливо аморфна й піддатлива, а відверто кажучи, просто ніяка”, – пише Андрухович.
“Саботаж є руйнівною зброєю гібридної війни. А також усіх «проксі-воєн» у всі часи. Про таку зброю іноді кажуть, що вона організаційного типу”, – пише Єшкілєв.
У цих міріядах знаків та слів, знайомих, більш або менш читабельних і зовсім ні, я таки зміг урешті розгледіти кириличне «Хліба нашого насущного дай нам сьогодні», – пише Андрухович.
Старості Чернієва Богдану Грейді такий формат роботи, коли можна з усім розібратися на місці – сподобався.
“У становленні української нації міфологема єдності була чимось спорідненим з «комунізмом» у большевиків”, – пише Тарас Прохасько.
“Перестати боятися трембіти, її тужливо-протяжних звуків, я почала десь недавно. До того – це був безкінечний страх перед самою трембітою, її сумним мотивом. І при одній лиш згадці про неї”, – пише Люба-Параскевія Стринадюк.
«Колективний Лукашенка» в українських головах, безперечно, суттєво доклався до цьогорічної перемоги «нових облич». От вони, свідомо та несвідомо, й віддають йому належне з воістину синівською теплотою.
Будинки живуть довше за людей. В них зберігається більше міського духу, ніж у тих, кого сумнівна статистика й ще більш сумнівна соціологія зараховують до містян. А ще будинки містичніші.
“Серед питань було таке: відомо, що сніг є важливим символом України, розкажіть трохи більше про українську міфологію снігу… А я не знав, що сніг – символ України. Думав, що він субстанція для відбитку дитячої пам’яті”, – пише Прохасько.