“Починалося з головного – зі слова і мелосу. І декорацій, чи бутафорії. Терпи козаче – отаманом будеш. Хліб і вода – козацька їда. Засвистали козаченьки, їхав козак за Дунай, шабля, люлька – вся родина, сивий коник то мій брат”
Це прізвище часто вигулькує в суперечках з поляками, коли нам тицяють під ніс Бандеру і Шухевича. Тоді ми відразу: а у вас Дмовський!
“Відповідно, єдиний шлях – всупереч усім вітрам Гіпермодерну йти до західних секторів. Навіть якщо нас там не бачать. Навіть якщо більшість електорату продовжує блукати у культурно-цивілізаційному тумані разом з тим радянським їжачком”.
Щойно кладуся до ліжка, починаю подумки проробляти кільканадцять зв’язок айкідо. Все це дає подвійний ефект – сон стає подібним на азбуку Морзе.
“До початку ХІХ сторіччя світ не бачив Русі поза етнічною територією України”, – пише Винничук.
За словами мера, з першого травня абонплата має бути і для “Водоекотехпрому”.
“У 2019-му 16% учнів не подолали пороговий бал ЗНО. Тобто кожний шостий не те що не склав на мінімум, не склав взагалі…”
“Тому спимо далі. П’ять років поспимо на лівому боці, потім ще п’ять на животі, а там, диви, і головний демон здохне”, – пише Єшкілєв.
Продовжуючи розмови про сексуальність, Юрко Прохасько розмірковує про природу революцій та їхню нескінченність, про насолоду від невдач та їхнє повторення, про немарність прагнень та неохопність модерності.
Нам досі бракує вміння розповісти на фортепіано якусь власну історію. Натомість вдається незле помедитувати з клавіатурою.
“Навіть якщо ми будемо тестувати дітей з четвертого класу, а потім через п’ять років – це нічого не змінить, бо буде, як казав мені колись знайомий хірург…”
“Якщо музика людського роду почалася з ударних (ритм!), то вчорашній соленізант Філ Коллінз, якому 30 січня виповнилося 69, – живе втілення її ритмічного праелемента”, пише Юрій Андрухович.
Більшість наших «лідерів думок» якась підозріла. Тобто, пардон, особлива. Їм за нефіґ шо обгадити ближнього, але не дай Боже зачепити якийсь порохнявий міф, популярний серед творчих старпьорів та в академічній дідорні.
Після приходу німців у місті відбувалися речі, про які не надто багато згадують досі. Німецький терор почався з польської інтеліґенції…
“До літератури це майже не має стосунку. Це явище іншого формату. Але питання не в явищі, а в тих 800 000 фейсбучного населення, котре прагне причащатися з цього теплого джерела”, – пише Єшкілєв.