Добре місто уміє вступати у гру. Воно здатне одночасно приховуватися і оголюватися. Воно здатне формувати, непомітно змінювати і руйнувати звички. Може бути твердо локалізованим і плинно миготливим. Цікаво, що іноді найменше можеш собі уявити або найгірше комусь переказати той фраґмент міста, який знаєш настільки повно, що знання ці тримаються не на рівні очей.
У Косові туризм існував давно, основа була закладена ще більше сотні років тому. Існують різні спілки та громадські організації, які кожен по-своєму опікувалися цим напрямком, але все йшло хаотично, стихійно, без чіткої стратегії розвитку.
За студентського часу ми часто приколювалися, вишикувавшись рядочком біля крамниці, що буда зачинена на обід. За нами відразу черга починала наростати. Люди приєднувалися, навіть не питаючи, що дають. Перший, хто поцікавився, за чим черга, отримав відповідь від нашої компанії: «Фарфоцлі!».
«Необхідно зазначити, що в наш час штучні нейронні мережі починають завойовувати увагу значної кількості спеціалістів внаслідок того, що завдяки сучасним…
За совка ми звикли задовольнятися малим. Невибагливість і примиренність з усіма невигодами тодішнього життя була повсюдною рисою кожного громадянина. Ніхто ні на що не нарікав. Панувала всезагальна дружна терплячість. В чергах ніхто не звинувачував владу, в чергах були винні самі продавці, спекулянти і панікери, що брали багато товару «в одні руки»
“Але є ще одна причина, котра, як на мене, значною мірою стримує розвиток внутрішнього туризму в Україні — перехваленість”, – пише Любка.
За словами Карпаша, зараз найменш від коронакризи постраждалими виявилися фінансова сфера, державний сектор, наукові й технічні послуги, медіа тощо.
В Україні триває третя хвиля інфікування коронавірусом. І ситуація, що склалась восени з COVID-19, аналогічна тій, що була на весні в Італії.
Студії у Львові в нашій родині вважаються чимось цілком самоочевидним, принаймні для молодих чоловіків. Гадаю, ця традиція триває відтоді, коли Львів був найближчим – і єдиним – університетським містом у східній Галичині.
Дав же Бог мову – єдину таку з п’ятнадцяти! Іншими словами – все, як не в людей. Кожному правилу суперечить якесь інше правило, а винятків із правил загалом більше, ніж самих правил. Може, тому й бояться українці своєї власної мови аж до тієї міри, що воліють чимшвидше перебігти до якоїсь більш упорядкованої й передбачуваної?
“Нерадянські студенти дуже часто згадували і розповідали про свої родини. Часом якісь епізоди, часом щось глибше, якусь закономірність, якийсь поверхневий аналіз, дуже часто не тільки раннє дитинство”, – пише Прохасько.
“Понад 60 % тих, хто пішов до школи після 2016 року, протягом життя змінять 5-7 професій, і половини з цих професій ще немає”, – пише Карпаш.
Одна з моїх задавнених ідей-фікс – написати котрийсь роман латинкою. Ще в 90-ті роки я ладен був заризикувати таким експериментом.
«У листопаді ціна на газ зросла на 30 %». З такими або схожими заголовками з’являлися новини минулого тижня. Професор ІФНТУНГ Максим Карпаш пояснює механізм утворення ціни на газ.
У задушний тиждень Юрій Винничук згадує давні часи і роздумує про смерть.