“Сто доларів означали тоді приблизно сім місячних середніх зарплат для тих, у кого ще лишалися зарплати. У них такого була ціла пачка…”

Вона не буває у товаристві, щось читає, щось перекладає, намагається утримати в голові комунікати від дітей, отримує на пошту багато карток, є вже і від внучок, вона щось відписує, окремою купкою лежать воєнні послання найстаршого – на ці вже не треба відповідати ніколи

“Що будеш знати про устрій і розподіл світу, як не помацаєш сам себе, свої межі”, – пише Тарас Прохасько 

“Щастя – це виключно мовна конфігурація, яка існує у певний момент осмисленого формулювання. Це саме те, що «можна передати словами». Поза оповіддю про щастя щастя не існує”, – пише Прохасько

Хотів бути нерадянським письменником, що було нереально. Тому вирішив стати біологом. І став біологом. А потім перестав ним бути, аби зробитися нерадянським письменником

“Ніколи не вірив, що настає час, коли не просто розумієш, скільки всього набачився, надумався і наробив”

“Історія Монте-Крісто вирізнялася інтелектуалізмом. У тому сенсі, що і вона, і стратегія та тактика головного персонажа були майже математично прораховані”, – пише Тарас Прохасько

Заки тримається на тілах засмага, літо живе

“І цілий ранок чекав на то, аби замість звичного сніданку дістати на сніданок відрізок вуйкових канапок”, – пише Тарас Прохасько

“Для людей із системи вищої освіти усе це звучить як солодкі та недосяжні, а інколи й не дуже зрозумілі декларації”, – пише Максим Карпаш

Петродержавами називають країни, які понад 10% своїх доходів отримують від продажу нафти, природного газу та продуктів їх переробки

В рамках російсько-української війни «ралі навколо прапора» було кілька разів, пише Максим Карпаш

У тому, як пахнуть яблука, було більше таємниці, ніж у найпахучішій іншій розкоші – манговому соці в металічних пушках

“Ми звикли ще від (пост)радянського періоду, що освіта – це щось таке, як комуналка, тобто дешеве й завше доступне”, – пише Максим Карпаш

Чи справедливо вважати ворогами працівників ТЦК? Про це та інше у своїй колонці пише франківський громадський активіст Віталій Перевізник