Крім почесної відзнаки «За оборону Маріуполя», яку отримали найдостойніші, грамот та інших заохочень, Анатолій Сиротенко привіз танкістам новенькі українські танкові комбінезони.
Навіть якщо у вас у подвір’ї люди будуть падати мором від епідемії, все одно знайдеться кілька відсотків людей, які казатимуть, що це ЦРУ випробовує на нас якісь ліки, або триматимуться за свої релігійні переконання.
Сюрприз чекав і саму письменницю. Наприкінці презентації їй продемонстрували відео-вітання, відзняте у прифронтовій зоні її приятелькою. Надія була приємно вражена, а розчулені гості витирали сльози.
Цього року Володимир мав полетіти до США на стажування та всесвітню конференцію, захищати там честь України. Завадою стала відсутність коштів. Але він не розчарувався та, поспілкувавшись з представниками UNESCO, “вибив” для себе другий шанс пройти стажування – тепер уже наступного, 2016 року.
Після того, як у 2007 році Румунія вступила до Євросоюзу, в Івано-Франківська область стала межувати з ЄС. З того часу і говорять про пункт пропуску.
Кваліфіковані українські лікарі рушають у різні регіони України у пошуках героїв, охочих позбутися зовнішніх вад та змінити своє життя.
“Для фільму мені потрібен був гірський ландшафт, який в Україні є тільки в Карпатах і Криму. Але в другому випадку мені б довелося зробити своїх персонажів кримськими татарами. А це б уже була зовсім інша історія. Карпатська атмосфера, звісно ж, більше нагадує Скандинавію. Хоча до того, як закінчила писати сценарій для фільму, я жодного разу не була в Карпатах”.
Зараз ці мужні чоловіки стоять на найважчих ділянках сектора оборони сектора. Кожен день затишшя вони використовують для покращення своїх бойових навичок.
За словами співголови регіонального штабу Володимира Пачківа, на сьогодні в області прийняли та розмістили 3599 переселенців, 3259 – з Луганської та Донецької областей та 340 кримчан. Переважна більшість із них жінки – 1359 та діти – 1112, ще 496 – це інваліди та люди похилого віку.
Мені дуже приємно що ці змагання відбулись саме в рідній школі мого сина, – каже мама загиблого героя, Наталія Назаренко. – І ці змагання якраз в дусі мого Андрійка. Він був веселим, відкритим, щедрим. Дякую вам усім, що не забуваєте мого сина.
Немає ніякого перемир’я. До чого лицемірити? Йде класична позиційна війна, під час якої гинуть люди. У мене немає ілюзій – ще нескоро перестане литися кров на Донбасі.
Специфіка виставки – так зване “діюче” мистецтво, суть якого полягає в тому, що відвідувачі беруть пряму участь у створенні картин. Гості позують і бачать, як впродовж кількох хвилин з їхнього образу народжується новий мистецький твір.
Вихованці та педагоги Будинку дитячої та юнацької творчості підготували для благодійного ярмарку понад 150 власноруч виготовлених робіт, загалом заробили 1909 грн.