Проєкт реалізований за підтримки Українського культурного фонду. Його мета – ближче познайомити слухачів з відомим українським композитором.
“Ну якими були ми 10 років перед тим у свої 20? 1980-й? Жах подумати. Ми були затиснуті Системою так, що тішилися хіба лиш гуртожитськими пиятиками й фільмами Тарковського. У свої 20 я нізащо в житті не виліз би на жодну сцену читати власні вірші, і хтозна, чи й анекдота зміг би гідно переказати”, – пише Андрухович.
Франківці першими почують невідомі твори відомого композитора у виконанні хору “Воскресіння”. Фільм знімали у п’яти соборах в різних містах України.
“Проходжу кількасот метрів з адвокатом, страшенно на адвоката не подібним. Як життя? – питає він. Вважаючи, що адвокатам треба відповідати максимально правдиво, кажу – богемно”, – пише Прохасько.
Гуцульські ковдри з нефарбованої вовни називаються ліжниками і їх виробляли гуцули стільки часу, скільки себе пам’ятають.
Переконаний, вітчизняний продукт здатен конкурувати за увагу глядача на світовому ринку, – каже Мула.
Тексти Катерини Бабкіної перекладені польською, німецькою, англійською, шведською, французькою, румунською, чеською та російською мовами.
У суботу, 16 жовтня, відбудеться онлайн-показ покутського вбрання, який організували у межах проєкту «PINSEL. Return».
Серед запропонованих до голосування книжок є й твори прикарпатських письменників – Юрія та Софії Андрухович, Тараса Прохаська, інших…
До довгих списків конкурсу Книга року ВВС-2021 увійшли 39 видання у трьох категоріях із понад 134, які подали цього року на конкурс.
“Серце навпіл” є результатом співпраці Одеського академічного муздрамтеатру та Івано-Франківського драмтеатру.
Родинний танцювальний ансамбль Ілюків і Ванджураків із села Віпче майже 40 років бережуть усі танцювальні рухи правдивих гуцульських танців.