Категорія

Історія

Категорія

Біля технічних воріт палацу Потоцьких в асфальт вкопані муляжі гармат. Сьогодні це все, що залишилося від потужного арсеналу Станиславівської фортеці. Колись наше місто вважалось ключовим вузлом оборони Прикарпаття, на його мурах стояли численні гармати. Скільки їх було, яких? Спробуємо порахувати.

Яким був Івано-Франківськ 100 років тому? “Репортер” зібрав матеріали про старе місто на інтерактивній карті. Тут знайдете поштівку чи фото історичної будівлі початку ХХ століття та сучасний вигляд цього ж об’єкта, а також довідку про те, що там було колись і що ж є тепер.

«Репортер» продовжує спецпроект «Станиславів у Першій світовій». Війна не пожаліла й один із найстарших будинків міста. Ще Грибович у своїй «Історії окружного міста Станиславова» писав, що однією з найкрасивіших споруд у 1847 році був будинок Ланди.

Станиславів був значним залізничним центром. Крім пишного колійового палацу, тут містились великі паровозоремонтні майстерні, а з кінця ХІХ століття додалась ще й дирекція залізниць. Майже 20 років вона не мала власного приміщення та орендувала у міста помпезну кам’яницю на Карпінського (Галицька, 2, медуніверситет).

Під час німецької окупації фашисти неодноразово розстрілювали станіславських євреїв на їхньому ж цвинтарі, що за озером. Війна закінчилась, совіти провели розслідування «звірств німецько-фашистських загарбників», після чого все затихло. Йшли роки, але влада не поспішала встановити хоча б якійсь пам’ятний знак на честь десятків тисяч загиблих.

«Репортер» продовжує спецпроект «Станиславів у Першій світовій». Цього разу розповімо про одну з найбільших і найкрасивіших споруд Станиславова австрійської доби – дирекцію залізниць (тепер – головний корпус медичного університету), спроектовану архітектором Баудішем. За свою більш ніж сторічну історію доля будинку щонайменше двічі висіла на волосинці.