Категорія

Історія

Категорія

“Трохи постріляли з ручного кулемету вгору й у той же час, там же, в сусідньому дворі, переклали гроші до мішка. І це зробили так швидко, що в сотні не зауважили їхньої відсутності”

У Першу світову мешканці Станиславова побачили російські війська третього вересня 1914 року. В авангарді йшла козацька сотня. Вершники дивувались багатству міста, але грабувати крамниці було заборонено, та й ніколи. Тоді вони стали грабувати мешканців, при чому робили це у досить оригінальний спосіб.

Перед тим, як залишити Станиславів у серпні 1914 року, австрійці поширювали страшні чутки про росіян. Ніби у царській армії є козаки-людожери, справжні ведмеді і страшні московські попи, які гірше, ніж козаки і ведмеді разом узяті.

8 листопада 1884 року Наталія Кобринська створила в Станиславові «Товариство руських женщин» (з 1933 року — «Союз українок»). Одним із напрямків цієї спільноти була допомога в’язням сумнозвісної тюрми «Діброва». Панянки збирали ліки, харчі, білизну та передавали українським в’язням. У часи Першої світової та польсько-української воєн активісток можна було побачити у шпиталі, де вони допомагали пораненим.