Категорія

Історія

Категорія

Стара добра Австрія у багатьох асоціюється із кавою по-віденські та струдлями. Останні випікали у приватних пекарнях, і в Станиславові теж. Умови праці там були важкі, робочій день тривав 14-16 годин, платили копійки. На початку ХХ століття тутешні пекарі організували профспілку й вирішили боротись за свої права

Якщо у міжвоєнному Станиславові хлопець на першому побаченні не запрошував дівчину у цукерню Скрута, він був або дурний, або скупий. Тут зав’язувались знайомства, спалахували романи, а стіни ще й досі пам’ятають не одне зізнання у коханні.

Історія цього будинку почалася зі скандалу. Наприкінці ХІХ століття територію між сучасними вулицями Грушевського, Гончара та Франка займав величезний млин Германа Імердауера. У 1895 році він одержав крупне державне замовлення на спорудження будинку скарбової дирекції.

Ми колись уже писали про дядю Мішу, який на стометрівці «вішав дітей». Насправді він їх, звісно, не вішав, а зважував, бо мав підлогові ваги. Він був своєрідним символом міста 1960-1970-х і багато людей старшого покоління добре його пам’ятають.