На авто за кордон

Подорожуючи за кордон на власному автомобілі, можна не дотримуватися графіку екскурсій, змінювати маршрут за власним бажанням і ближче познайомитися з країною та її мешканцями. Але…

Папери і в Африці папери

Якщо ви збираєтеся подорожувати за кордон на власному авто, в першу чергу потрібно зайнятися документами. Поряд з основними паперами, які подаються в консульство для відкриття туристичної візи (їх перелік є на сайтах усіх дипломатичних представництв), треба подати документ, що підтверджує наявність власного авто. Такими можуть бути поліс міжнародного страхування «зелена карта», посвідчення водія, техпаспорт чи документи на право власності. Якщо авто придбане у кредит, який ще не виплачений, то в банку треба взяти лист про те, що він не проти поїздки за кордон на цій машині.

Карта міжнародного автострахування «Зелена карта» страхує цивільну відповідальність водія за кордоном. Це — аналог нашої автоцивілки. Її можна придбати у багатьох страхових компаніях. Їх повний перелік висить на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).

Коли, не дай Боже, сталася аварія, її реєструють у місцевій дорожній поліції. Якщо ви — винуватець аварії, то копію «Зеленої карти» треба віддати потерпілому, а в полісменів взяти довідку про обставини ДТП. Після повернення додому всі документи треба оперативно передати в страхову компанію, оформити поліс.

Нині більшість країн світу є учасниками Віденської конвенції ООН «Про дорожній рух» 1968 року. Щоб їздити там на машині, достатньо мати водійське посвідчення, видане в будь-якій із країн-учасниць конвенції. Та у 2004 році сюди внесли зміни про необхідність транслітерації всіх записів у правах латинкою.

Пластикові права, видані в Україні, дійсні в більшості країн, а от посвідчення радянського виробництва не відповідають цим стандартам. До слова, українські водійські посвідчення не дають права на оренду авто у країнах Євросоюзу. Тому, якщо плануєте орендувати машину, краще отримати права міжнародного зразка. Їх видають у Центрі безпеки дорожнього руху при МВС. Але пам’ятайте, міжнародні права дійсні тільки при пред’явленні національних.

Вважайте на правила

Дороги за кордоном — то інший світ. І тамтешні правила дорожнього руху — далеко не просто папір, як вважають чимало українських «гонщиків». У «європах» порушення правил мають властивість миттєво переростати у проблеми для гаманця.

«Даішників» на дорогах західної Європи можна не побачити взагалі, але ніщо не сховається від їхнього погляду, і в цьому їм допомагають відео- та фотокамери, а ще — місцеві мешканці. Те, що в нас називають «стукацтвом», там — «громадський контроль за порядком».

Ви когось грубо підрізали чи не пропустили пішохода на переході — перший порух «скривд­жених» — вихопити телефон. А якщо порушник не місцевий, про що говорять його номери, то люди зроблять це із подвійним задоволенням…

Крім цього, авто має бути в доб­рому технічному стані, а його оснащення має відповідати техпаспорту. Номерні знаки — у визначеному місці, а не за склом, щоб їх було добре видно. Не смійтеся, але в машині обов’язково має бути аптечка, що відповідає євростандартам, і вогнегасник.

Думаємо тричі. Їдемо

В Україні пальне дорожчає, а на Заході воно просто дороге. Додайте сюди аж ніяк не безкоштовні парковки та платний проїзд багатьма швидкісними трасами. Загалом, самі європейці часто воліють подорожувати на громадському транспорті. Тому перед поїздкою спочатку сплануйте свій маршрут, підрахуйте кілометраж із витратами пального, «підбийте» парковки та платні магістралі. В результаті може виявитися, що замовлений у турагенції приблизно такий же тур, тільки на комфортабельному автобусі, буде значно дешевшим. Особливо про це варто подумати, якщо плануєте подорожувати невеличкою групою.

Але ж свої «колеса» — то є свобода!