«Золотий вересень» у Станиславові. Сонце волі та важкі часи Іван Бондарев Рівно 70 років тому, 17 вересня 1939 року, Червона армія перейшла польський кордон і розпочала «похід по визволенню Західної України і Білорусії». Події тих далеких часів оцінювали по‑різному. Наприклад, путівник по Івано-Франківську 1970 року подавав усе в романтично‑казковому світлі: «Все яскравіше розгоралася ватра революційної боротьби. І прийшов день, коли в її полум’ї згоріли штучні кордони, що відділяли Галичину від Радянської України. Як проміння вранішнього сонця розганяють нічну пітьму, так золотий вересень 1939 року засвітив над західно-українськими землями сонце волі і правди». А ось діаспорний історик Петро Ісаїв налаштований песимістично: «Настали сумні, важки, похмурі, страшні, просто трагічні часи, під безбожницьким, жорстоким більшовицько-московським режимом».