Панчишин з дитинства малює і щодня фотографує Івано-Франківськ – будинки, вулиці, людей, небо. Часто, якщо бачить добрий кадр, то просто зупиняється і знімкує

2 серпня Івано-Франківський міський вирішив передати їхню квартиру підприємцю Олександру Табахарнюку, бо той ніби купив її ще в забудовника

Якщо зовсім просто, то в суді обвинувачені змагаються між собою, хто більше винен. Потерпілі можуть лише спостерігати та скаржитись

Вони чотири роки гарували за кордоном, щоб купити квартиру. Купили, оформили, три роки прожили. Аж раптом прийшли папери з суду, бо якийсь незнайомий їм чоловік, мовляв, має права на це житло

23 лютого 2022 року Максим Веприк ще планував записуватись у тероборону. А 24-го, через годину після перших вибухів у Франківську, вже був у військкоматі

«Нам треба серйозно поговорити». Саме з цього 21 березня почав своє чергове відеозвернення міський голова Руслан Марцінків

“Університет на сьогодні є успішним. Набрали на 85 % більше іноземців, ніж минулого року. А загалом, якщо взяти всіх, то більше на 25 %. Того року прийняли 970 студентів, а нині – 1230”, – каже Микола Рожко.

Комусь заважало, що держпідприємство, яке має 15 000 га землі по всій Україні, нормально працює та чемно платить податки. Тож взялися його потрохи знищувати.

«Усі-пусі, Муся, що сталося, може, ти чогось хочеш?». А я нічого не хочу, в мене все є. Мені треба вас, лінюхів, у тонусі тримати, бо робота сама себе не зробить

Усе ніби згідно з законом, але договір підписують не раніше кінця квітня. Тож перші чотири місяці року Оселя виживає лише коштом меценатів.

Як пишуть у протоколах, з ознаками «неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом». І це відповідь на запитання, чому саме Бойко та чому саме зараз

“У нас зараз інвестиції – це приватна ініціатива. Місто у тому участі не бере. Приклад – Промприлад”, – каже Петечел.

Цьогоріч франківський медуніверситет, як і вся Україна, постав перед викликом. Невідома хвороба, пандемія, карантин. Викладачі, студенти пішли працювати до відділень, які боролися з вірусом. Страху немає, каже ректор ІФНМУ Микола Рожко. А що є і що буде, він розповів “Репортеру”.

Журналісти – такі самі люди, як і їхні читачі. Їх не відбирають до редакцій, наприклад, через ЗНО з інтелекту, а в університетах навчають високої місії нести світло правди замість вчити збирати й викладати факти…

Каже, ніяк не може зрозуміти, чому українці часто намагаються винайти власний велосипед, не люблять офіційного оформлення благодійності та майже не довіряють одне одному