У четвер, 27 червня, у підземному переході «Ваґабундо» відкрили виставку фоторобіт архітектора-реставратора, художника Ігоря Панчишина. В експозиції представлені понад 40 фото у великому форматі. Виставка називається «Моє місто – Станіслав – Франківськ». Назва доволі промовиста, бо тут йдеться про місто, яким його бачить автор робіт. Це – його місто, пише Репортер.
Ігор Панчишин із тих, кого у Франківську називають «станіславчиками». Він тут народився, виріс і живе все життя.
Панчишин був одним із засновників бієнале «Імпреза», працював у реставраційних майстернях, у міському відділі з охорони культурної спадщини.
Крім того, він з дитинства малює і щодня фотографує Івано-Франківськ – будинки, вулиці, людей. Хоч і не вважає себе професійним фотографом. Часто, якщо бачить добрий кадр, то просто зупиняється і знимкує.
Панчишин вміє побачити, відчути те, чого часто не зауважують інші.
Коли я бачу, наприклад, хмару, то хочу спіймати її такою, щоб вона про щось говорила, а не була просто хмарою, – каже Ігор Панчишин.
Іноді ці фото він потім викладає у соцмережі, але більшість залишається в архіві. Тож, за словами Ігоря Панчишина, зробити цю виставку його «спровокували» друзі. Більшість фото зроблені в останні чотири роки, але є й кілька давніх, ще з дев’яностих.
У будь-якому разі ці понад 40 робіт – лише мала частка величезної колекції.
Колекція – безконечна
Це невеликий епізод з багаторічного спостереження за Містом, – пояснює в описі виставки Панчишин. – В цей мінімум вклались виключно фото урбанного погляду на те багатопланове, чим є Місто. Кожен фотограф намагається здивуватись чимось несподіваним. Та навіть якщо щось виявиться таким в цій виставці, це лише естетична вправа пошуку фотогенічності Міста, а не бажання здивувати. Колекція є безконечна, але почнемо з чогось невеликого, ознайомчого.
У матеріалі використані фото з виставки Ігоря Панчишина у підземному переході “Ваґабундо”
Читайте: Шекспір у Франківську. Як під час війни провели перший фестиваль міжнародного рівня
