Автор

Reporter

Browsing

Мені стає цікаво, як новоспечений співвітчизник відтепер послуговується назвою своєї, за його словами, «другої рідної країни». Чи дозрів він до глибинного внутрішнього переламу, чи почав казати «в Украине»? Чи пройшов уже спеціальну атестацію відповідної державної комісії на цей драстичний предмет? Бо раптом він не тільки за анексію Криму голосував, але й уперто продовжує вживати «на Украине»?

Багато хто з мешканців Донбасу влітку 2014-го тікав від проблем «на місяць-два». Сподівалися, що відвезуть дітей і перечекають, поки все закінчиться. Так зробила і Світлана з чоловіком, коли Луганськ зайняли бойовики. Але вже скоро вони зрозуміли, що вертатись вже нема куди, тож вирішили почати нове життя у Франківську.

Не всі вони мають музичну освіту, але всі вони творять якісно та щиро. Не всі знають, що Івано-Франківськ – дуже музичне місто. Новий спецпроект рубрики «Вподобано» доведе, що ви чули далеко не всіх

«В мене є ціль – стати чемпіоном світу серед ветеранів. Це дає мені стимул. Я встаю зранку, йду на тренування. Людина має мати мету і щось робити. Без того вона стає бездіяльна і не потрібна суспільству, – впевнений чоловік. – Мені приємно, що я займаю призові місяця, що піднімають прапор, звучить гімн, гордий за свою країну – я щось зробив».

На поштівці станиславівського видавництва «Артісти» бачимо початок вулиці Лепкого, яка за Австрії називалась Кілінського. Сьогодні поговоримо про двоповерхову кам’яницю ліворуч, що збереглася донині і має адресу Лепкого, 6