Акцент Відео Газета Фото

З підігрівом і спецдієтами. Як франківські учні їдять по-новому (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Лунає дзвінок і у шкільну їдальню вривається гул.

Маленьких учителі приводять за руку, старші учні приходять самі та замовляють собі хто рис з куркою, а хто млинці. Їжу одразу розігрівають у мікрохвильовці. Реформа шкільного харчування триває вже два роки, пише Репортер.

Що найбільше любите?

У франківському ліцеї № 23 імені Романа Гурика нині на сніданок – биточки з печінки, картопляне пюре, чай, огірок, хліб і яблука. На обід пропонують розсольник, запечені курячі фрикадельки, макарони, помідори, компот і хліб. Це все для молодшої школи, яка харчується організовано. А старшокласники можуть обирати: рис, запечена картопля, котлети, відбивні, печені овочі, пюре, макарони, різні салати, три види налисників…

«Старша школа має вільний вибір, у них перерви по 20 хвилин, – розповідає Ірина Дубова, ФОП, яка надає послуги з харчування у ліцеї № 23. – У нас роздаткова з підігрівом, холодильна вітрина для салатів. Дитина приходить на роздачу і дивиться, що хоче. Люблять спагеті з сиром, запечену картоплю з куркумою. А ще я спеціально роблю дві порції салату з гарбуза та яблук, бо є дві дитини, які це купують. Це дуже корисно, хоч більшість школярів не дуже таке полюбляє».

За 10 хвилин перерва, тож в їдальні кипить робота. Моторні жінки розкладають пюре з биточками по тарілках і розносять на столи. Молодша школа харчується під час трьох перерв, старші учні самі обирають, коли поїсти.

Лунає дзвінок, їдальня запов­нюється дітьми. Малюки за столами чемно їдять і діляться враженнями від уроків. «Що найбільше любите в їдальні?» – «Котлети!», – кричить мала дівчинка, переможно піднявши вгору виделку.

Читайте: Склей собі ратушу. Як малі франківці з батьками можуть погратися в архітекторів (ФОТО)

Тим часом учні старших класів поважно – хто парами, хто групками – приходять і замовляють порції.

«Зараз харчування стало знач­но кращим, ніж колись. І тепер дешевше, – розповідають восьмикласниці Юля та Аліна. – Замовляємо пюре чи гречку, відбивну й салат. Поки все влаштовує».

З усіх школярів 25 % – пільговики, за їхнє харчування платять з міського бюджету. Інші купують самі. Сніданок коштує 20 грн, обід – 25.

«Можна сказати, що харчуванням охоплені всі учні, – говорить Ірина Дубова. – Хтось поїв гарнір і м’ясне, хтось купив чай і булочку, хтось сирник. Якщо перерва, всі кухарі стають на роздачу, а ті, що миють посуд, підносять тарілки. Кожен знає свій шматок роботи, щоб швидше обслужити дітей».

За словами підприємиці, вона з кухарками на роботі з 05:15. Всю їжу готують одразу в школі.

«Вчора робочий день закінчився о 20:20. Але це спочатку так: три місяці були канікули, до того карантин. Вересень завжди тяжкий. Зате у нас гарний колектив і ми любимо дітей», – каже Ірина.

Оновлення з покращанням

Шкільне харчування почали міняти ще в 2019 році у рамках реформи Нової української школи. Тоді школи зобов’язали готувати страви за новим збірником відомого кулінара Євгена Клопотенка. До збірки увійшли 100 рецептів – від фрикадельок до лазаньї.

«Клопотенко взяв за основу всі страви, які були у нас раніше, у старому збірнику 1985 року, – каже підприємиця. – Тільки додав спеції, бо раніше їх не дозволяли. Тепер можна додавати всякі: куркума, карі, імбир. От і виходить нова страва – а продукти ті самі. А крім того, додав страви інших кухонь. Наприклад, паелья – це курка з рисом, а раніше у нас був лише плов».

З початку 2021 року шкільне харчування вирішили покращити ще. У міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) заявили, що діти вживають забагато шкідливої їжі, тож це намагатимуться виправляти хоча б у їдальнях. За новими нормами, у школі заборонено подавати м’ясні напівфабрикати – наприклад, сосиски, заборонений цукор, зменшена кількість жирів і солі.

У травні 2021 перша леді Олена Зеленська презентувала нове меню. За її словами, в 91 % шкільних їдалень у містах та 98 % у селах не перевіряють калорійність страв. Також більшість шкіл не має необхідного обладнання, щоб їжа була смачною і теплою.

Отже, шкільне меню знов оновлюється. У ньому є 160 страв – традиційні українські, популярні світові, а також безглютенові позиції. Крім того, збільшили кількість фруктів і м’яса. Спершу на нове харчування школи мали перейти з 1 вересня, але потім перехідний період продовжили до 1 січня 2022.

Читайте: Діти шиють майбутнє. У Франківську дівчаток вчили заробляти на хобі (ФОТО)

«Ми, підприємці, які надають послуги з харчування в навчальних закладах, вивчали нове меню ще у червні, – розповідає Дубова. – Там вимагається майже 75-100 г салату дитині щодня, а також фрукти. Тоді, якщо брати середні ціни, сніданок мав би коштувати 35-38 грн. Тож у МОЗ нам дали час на вирішення цього питання».

За словами підприємиці, нове меню можна буде не погоджувати з директором школи і Держпродспоживслужбою. Крім того, там додали нові страви, які раніше були заборонені.

Без сосисок і цукру. У Франківську хочуть покращити меню у школах

«Наприклад, у новому меню нам дозволили готувати омлет, – розповідає Ірина. – Тепер можна поливати сметаною сирники, запіканку. А досі сметану дозволяли тільки в перевареному вигляді. Навіть є салати, які заправляються оцтом, а раніше була тільки лимонна кислота, яку розводили кип’яченою водою. Також треба збільшувати злакові, бобові, а зменшувати картоплю й макаронні вироби. Хоч насправді діти дуже люблять картоплю і макарони. А от горохове пюре і квасолю в соусі – менше. Але будемо пробувати».

Учні можуть обирати, що замовити
Дієти бувають різними

Ще одне нововведення в їдальнях – тепер учні можуть харчуватися за окремими дієтами. Наприклад, якщо у когось алергія на певні продукти, або є захворювання шлунково-кишкового тракту.

За словами Ірини Дубової, харчування у школі й так нешкідливе. Але є діти, для яких готують окремо.

«Вся їжа у школі – дієтична, – каже підприємиця. – Але батьки можуть написати заяву, що дитині не можна їсти якийсь продукт. У нас є учні, яким не можна рибу. Тож ми знаємо, що цій дитині треба поміняти порцію. А на роздачі завжди є парові котлети, бо дієти дотримуються і багато вчителів».

Щоб організувати дитині окреме харчування, батькам треба принести шкільній медсестрі довідку від лікаря. А вона вже надасть рекомендацію в їдальню.

Учні початкової школи харчуються організовано

Вдалося домовитися про особ­ливе харчування для дитини і франківчанці Євгенії Павлик. Її дитина навчається у ліцеї № 3. Уже три роки дівчинці страви готують по-іншому, ніж її однокласникам. Для цього мама принесла директору довідку від лікаря з діаг­нозом доньки.

«Нам дуже пощастило з жінкою, яка працювала на кухні. Вона залюбки готувала для моєї дочки окремо, не додаючи підливи чи м’яса, яке їй не можна», – розповідає жінка.

Але не всім вдалося вирішити проблему. Донька Руслани Мандзюк не переносить глютен і лактозу. Зараз вона в четвертому класі ліцею № 1 й усі ці роки носить їжу з дому.

«Дитина мусить носити багато важких термосів. До того ж, вони все одно не тримають тепла, тож взимку їжа холодна, – розповідає Руслана Мандзюк. – Важко й морально: інші діти сміються. Бувало, донька приносила їжу назад додому, бо однокласники не сприймали те, що вона мусить їсти окремо».

Щодня жінка прокидається о 05:00-06:00, щоб приготувати дитині сніданок, перекус, обід. Тому окреме харчування в шкільній їдальні вирішило б багато труднощів.

Реформа наближається. Чому здорожчає харчування у прикарпатських школах

Шкідливе – за порогом

За словами лікарки по роботі зі школярами міської дитячої поліклініки Олени Осовської, згідно з даними за цей рік, 997 школярів Івано-Франківська мають захворювання шлунково-кишкового тракту. Втім, це дані лише по поліклініці, адже багато хто має підписану декларацію з сімейним лікарем чи у приватній клініці. Тож насправді цифра більша. І дуже добре, що шкільне харчування стає дієтичним і збалансованим.

«За останнім санітарним рег­ламентом зменшили кількість цукру: на один прийом їжі не більше 7,5 г, – говорить Олена Осовсь­ка. – Також один прийом їжі має бути до 100 г фруктів. Майже на половину зменшили кількість хліба: колись було 60-80 г на ­прийом, нині – 30-50».

За новими нормами також збільшили кількість м’яса: на тиждень має бути дві порції по 70, 100 або 120 г, залежно від віку. А також – риба й кисломолочні.

«Щодня дитина має отримувати нормальну порцію кисломолочних продуктів. Раніше визначали норму на тиждень. Зараз щодня має бути або 200 мл молока, або 125 мл йогурту чи кефіру, або 125 г домашнього сиру чи 15 г твердого сиру або 25 г сметани», – каже лікарка.

Читайте: Максим Карпаш: Форма та зміст освіти

Щодо особливого харчування для дітей з певними захворюваннями, на думку Олени Осовської, це теж важливий крок вперед. У Франківську зараз є 93 дитини, які мають цукровий діабет. Інші захворювання більш рідкісні. Наприклад, на обліку в медзакладі є лише одна дитина, яка має непереносимість лактози. Втім, знову ж таки, не всі відвідують лікаря саме у дитячій поліклініці.

«Дітям з непереносимістю глютену не можна їсти все, що містить пшеницю, у тому числі манну крупу, булгур, кус-кус, жито, ячмінь, овес, – розповідає Осовська. – Тим, хто не переносить яйця, мають готувати їжу без них, те саме з лактозою. Скільки коштуватиме таке харчування, буде залежати від вартості продуктів. Це вже рахують у школі. Крім того, у навчальних закладах має бути інформація про страви: де є в складі яйця, риба, молоко, злакові продукти».

Втім, скільки б не було позитивних змін у харчуванні в школах, дітей все одно тягне до забороненого. І його вони їдять поза межами навчальних закладів.

«Фаст-фуд, снеки, енергетичні напої – все це викликає залежність, – стверджує лікарка. – Треба, щоб біля навчальних закладів не було пунктів продажу шкідливої їжі. Бо це чудово, що у школах харчування дієтичне. Та як би дітей не заманювали новими цікавими стравами, на перерві вони біжать і купують те, що хочуть».

Реформи, меблі, вакцинація. Що чекає прикарпатських школярів з 1 вересня

Нові норми

Згідно з постановою Кабміну від 24 березня 2021, заклади освіти можуть організовувати шкільне харчування у два способи. Перший – коли працівники у штаті закладу освіти повинні самі готують всі страви. Другий – коли харчування організовує постачальник продуктів. Тобто тоді працівники їдальні й буфету не входять до штату закладу.

Харчування можна організовувати одноразово (лише сніданок), дворазово (сніданок та обід), триразово, чотириразово (додається підвечірок і вечеря), п’ятиразово (ще й з другим сніданком). У державних та комунальних закладах тривалість прийому їжі повинна становити не менше ніж 20 хвилин, обіду – 25-30 хвилин. Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час з інтервалами у три-чотири години.

Щосезону потрібно складати приблизне меню на чотири тижні. Дозволяється використовувати меню, рекомендоване МОЗ, без погодження з Держпродспоживслужбою. У меню треба звертати увагу на калорійність страв, а також на кількість жирів, білків і вуглеводів.

Учні з харчовими алергіями, цукровим діабетом, целіакією (непереносимість глютену), лактазною недостатністю (непереносимістю лактози), вродженими порушеннями метаболізму (наприклад, фенілкетонурією) мають право на окреме харчування.

Питна вода повинна бути доступною в будь-який час.

Авторка: Ольга Романська

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є вик­лючно відповідальністю «Репортера» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні