Акцент Газета

Не міняє й не вбиває. Все, що ви досі не знали про вакцинацію від Covid-19

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Пройшло пів року з початку вакцинації на Прикарпатті, а суспільство й далі ділиться на два табори. Перші зробили щеплення й встигли похвалитися про це у всіх соцмережах, інші ж кричать про обмеження їхніх прав і шкоду від вакцини.

Останніх переконувати не будемо – без толку. А для тих, хто сумнівається, зібрали інформацію про вакцинацію з офіційних джерел: сайтів МОЗ, ВООЗ та статистику РНБО, пише Репортер.

Як діють вакцини

Зараз в Івано-Франківській області є чотири вакцини від Covid-19: AstraZeneca, Coronavac, Pfizer i Moderna. Щоправда, наразі Moderna використовують лише для повторної вакцинації для тих, хто отримав перше щеплення цим препаратом.

AstraZeneca (у багатьох краї­нах її потім перейменували на Vaxzevria) – препарат, який Украї­на отримала першим. Це векторна вакцина, розроблена Окс­фордським університетом та британсько-шведською біофармацевтичною компанією AstraZeneca. Її виготовляють у ЄС, Великобританії, Кореї. Виготовлений в Індії препарат називають Covishield, втім зараз його в Україну не завозять: компанія заявила, що в першу чергу забезпечуватиме вакциною мешканців своєї країни.

В якій би країні не була виготовлена вакцина AstraZeneca, вона є взаємозамінною, адже виготовлена за однією формулою. Це значить, що перше щеплення можна отримати індійським препаратом, а друге – європейським і навпаки.

Векторна вакцина містить генетично модифікований вірус. Він не здатний викликати саме захворювання, лише відповідь імунітету на збудник. Для її створення до ослабленого вірусу застуди вчені додали генетичний матеріал – шиповидні білки, які викликать Covid-19. Вакцинація тренує імунну систему і вчить її в майбутньому розпізнавати шиповидний білок коронавірусу. За схожим принципом виготовлена, наприклад, вакцина проти гепатиту В.

Читайте: Олександра Пришляк: «Від пандемії врятує лише вакцинація»

До модифікованого вірусу у вак­цину додали такі допоміжні речовини: L-гістидин та L-гістидин гідрохлорид моногідрат, динатрієву сіль етилендіамінтетрацтової кислоти (EDTA), магнію хлорид, етанол, полісорбат 80, натрію хлорид, сахарозу та воду для ін’єкцій.

Ефективність вакцини – 81,3 %. Якщо йдеться про новий штам «Дельта», то вона знижується до 67 %. Про це свідчить дослідження канадської лабораторії Medrxiv.

Препарат потребує двох щеп­лень, друге – через 12 тижнів після першого.

Наступною вакциною, яку отримали українці, став Coronavac від китайського підприємства Sinovac Biotech. Вона містить у складі інактивований (вбитий) вірус. Він не може розмножуватися чи потрапляти в клітини, але організм реагує на нього і формується імунітет. За таким принципом діють багато відомих на сьогодні вакцин, наприклад, від грипу та поліомієліту.

Крім інактивованого вірусу, препарат містить такі допоміжні речовини: гідроокис алюмінію, гідрофосфат натрію дванадцятиводний, гідрофосфат натрію моногідрат і натрію хлорид.

Науковці визначають ефективність вакцини від 51 до 83,5 %, залежно від дослідження. Перевірка захисту при новому штамі ще триває. Coronavac також потребує двох доз з інтервалом у 14-28 днів.

Читайте: Щеплення у Франківську: скільки коштує спокійне життя

Comirnaty / Pfizer-BioNTech – це мРНК-вакцина, створена за новою технологією. Її розробила німецька компанія BioNTech спільно з американським фармакологічним концерном Pfizer.

Розробки вакцин на основі рибонуклеїнової кислоти проводилися ще з 2010, але саме пандемія підштовхнула їх до результату. У препараті використовують частину генетичного коду вірусу. Він вчить клітини організму виробляти шиповидний білок коронавірусу. Це спонукає імунну систему утворювати антитіла.

depositphotos

Усупереч популярним байкам, векторні та РНК-вакцини не міняють гени людини, не викликають безпліддя й не передаються у спадок. За даними ВООЗ, такі вакцини не взаємодіють з нашими ДНК, а лише дають інструкції клітинам, як викликати імунну відповідь. Як повідомляє генетикиня Оксана Півень, «якщо ви переймаєтесь цілісністю ваших генів, то РНК і ДНК вакцин боятися треба менше, ніж паління, алкоголю та проживання в районах зі сконцентрованою важкою промисловістю».

Крім мРНК-молекули, допоміжними речовинами є: ліпіди ALC-0315 та ALC-0159, холестерол, дистеароїлфосфатидилхолін, дигідрат фосфату натрію, дигідрат фосфату калію, натрію хлорид і калію хлорид, сахароза і вода для ін’єкцій.

У Канаді вакцина показала ефективність 95 %. Від нового штаму, за дослідженням Medrxiv, дві дози вакцини захищають на 56 %. Друга доза вводиться на 21 день після першої.

Вакцина Moderna – теж виготовлена на основі мРНК вірусу. Її розробив американський Націо­нальний інститут алергії та інфекційних захворювань.

Згідно з дослідженнями виробників вакцини Moderna, вона захищає на 95 % від звичайної версії вірусу. Згідно з дослідженням канадської лабораторії Medrxiv, від штаму «Дельта» захист становить 72 %.

Щоб завершити вакцинацію, треба отримати дві дози з інтервалом у 28 днів.

Вакцин є достатньо

Наразі в Івано-Франківській області, станом на 7 вересня, на регіональному рівні є майже 295 тис вакцин. Ще більше 80 тис препаратів є на складах.

Найбільше – AstraZeneca (більше 95 тис), потім Pfizer (більше 85 тис), далі Coronavac (майже 61 тис) і Moderna (майже 54 тис).

За словами директора департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Ігоря Дмитренка, всі вакцини доступні в пунктах щеплення у різних районах області.

Більшість карантинних обмежень не стосуватимуться вакцинованих, – Ляшко

Де щепитися

Щеплення можна отримати у великих центрах, малих пунктах або ж від виїзної бригади. Мобільні бригади імунізують організовані колективи та маломобільне населення. У пункті щеплень можна вакцинуватися за направленням сімейного лікаря або ж просто зателефонувати в реєстратуру. У центр вакцинації можна просто приходити і чекати в живій черзі. Такі центри працюють щодня з 10:00 до 16:00.

На Прикарпатті зараз є вісім центрів вакцинації: у Коломиї, Косові, Калуші, Надвірній, Верховині та три у Франківську. Також в області працює 121 пункт щеп­лення та працюють 33 мобільні бригади.

Адреси пунктів щеплень та центрів вакцинації можна знайти на офіційному сайті vaccination.covid19.gov.ua.

Кому не можна вакцинуватися

Є не так багато протипоказань від щеплення проти Covid-19. Якщо є сумніви, варто порадитися з сімейним лікарем.

У всякому разі вакцинацію радять відкласти на шість місяців тим, кого лікували від коронавірусу антитілами. А якщо вакцинувалися від інших хвороб, на укол від коронавірусу треба почекати два тижні.

Вагітним та тим, хто годує грудьми, щепитися можна, але не вакциною Coronavac. Також китайська вакцина протипоказана тим, хто має синдром Гійєна-Барре в анамнезі.

А головне протипоказання від щеплення мРНК-вакцинами – алергія на поліетиленгліколь, полісорбат або подібні речовини. Усі інші алергічні реакції не впливають на вакцинацію проти Covid-19.

Після щеплення

Кожен реагує на вакцину індивідуально. Хтось нічого не відчує, у когось болітиме рука, в інших підніметься температура. Такі реакції на вакцинацію є нормальними: так організм будує захист від майбутньої зустрічі з вірусом.

Найчастішими є такі реакції на вакцинацію від Covid-19: біль чи набряк у місці щеп­лення, гарячка, озноб, голов­ний біль, втома.

Тож краще дати собі відпочити і не перевтомлюватись день після уколу.

Від віспи до кору

Часто можна зустріти думки, мовляв, «для чого вводити в себе медикаменти, буду виробляти імунітет здоровим способом життя». Але саме вакцинації людство завдячує порятунком від небезпечних хвороб.

У 1796 році англійський лікар Едвард Дженнер прищепив восьмирічному Джеймсу Фіппсу вміст пухирця коров’ячої віспи. А через півтора місяця – вміст пухирця хворого на натуральну віспу – хлопчик не захворів. Розвинув теорію французький мікробіолог Луї Пастер сто років потому. У 1881 році він створив захисні препарати проти сибірки, а в 1885 році – проти сказу.

Саме Луї Пастер запропонував називати такі препарати вакцинами, а процедуру їхнього використання – вакцинацією (від латинського vacca – корова).

З того часу, завдяки масовій вакцинації, з планети повністю зникла віспа. Також вдалося приборкати такі небезпечні хвороби, як поліомієліт, правець, дифтерія, кір. Зараз спалахи цих недуг фіксують переважно в бідних країнах.

Тепер, надіємось, вакцинація допоможе покінчити й з панде­мією Covid-19.

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні