З кожним днем з’являється все більше згадок про протистояння праворадикалів і тих, хто виступає за рівність прав. феміністки
Радикали кажуть, що таким чином вони захищають традиційні сімейні цінності. Доходить до зриву лекцій, пікетування акцій або й нападів на активістів. Тож, як далеко готові зайти націоналісти Франківська і що ж їх так лякає?
Страшні слова фемінітиви
У березні франківські радикали зірвали лекцію про фемінітиви у книгарні «Є». Організував зустріч місцевий осередок Фундації регіональних ініціатив (ФРІ).
За словником ґендерних термінів, фемінітіви – це слова жіночого роду, альтернативні чи парні аналогічним чоловічого роду: льотчик – льотчиця, письменник – письменниця, професор – професорка і т. д. Нині їх використання стає все більш поширеним. Трапляються вони і в «Репортері».
Для лекції запросили феміністку та ЛГБТ-активістку з Києва Іванку Урду. «Коли ми кажемо журналіст, редактор, директор, науковець, вчитель, касир ми автоматично уявляємо чоловіка і це цілком логічно, – стверджує лекторка. – Тому фемінітиви варто вживати, аби жінки перестали бути невидимими».
Та націоналісти переконані – фемінітивам не місце в українській мові. Тож десь десяток учасників організацій «Карпатська Січ» і «Сокіл» прийшли на лекцію. А там усе зійшло на галас і образи. Радикали звинуватили Урду в «грантожерстві», назвали лесбійкою та пообіцяли відвідувати усі подібні заходи, аби не допустити нав’язування феміністичної ідеології. «Жодні прохання на них не діяли. Тому задля безпеки учасників організатори були змушені зупинити лекцію», – заявили у ФРІ.
Голова осередку ФРІ Дмитро Бесенюк каже, Іванку Урду запросили, аби та прочитала лекцію про фемінітиви. Хотіли таким чином дати відповіді на найпоширеніші питання. Але такої реакції не сподівалися.
«Була помилка з нашого боку – ми не передбачили того, що сталося, – говорить Бесенюк. – Подібні заходи радикали вже зривали в інших містах, бо вони вважають, що тема фемінітивів певним чином пропагує спільноту лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ). Хоч це і не так. Тому поки що ми не бачимо змісту організовувати заходи, щоб їх зривали».
До теми: У Франківську молоді націоналісти зірвали лекцію про фемінітиви (ФОТО, ВІДЕО)
У вівторок, 3 квітня, стало відомо, що міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна звернулась до голови Івано-Франківської ОДА та мера Франківська. Просять дати «публічну оцінку нападам з боку радикальних угруповань, сприяти розслідуванню нападів і забезпечити право на свободу мирних зібрань». Такі ж листи направили до Закарпатської, Львівської, Київської та Харківської ОДА.
Цікаво, що того ж дня християнський рух «За життя» анонсував спільну молитву під ОДА – проти узаконення одностатевих шлюбів та інших ЛГБТ-ініціатив.
Нехай спробують відстояти
Очільник «Національного корпусу» у Франківську Сергій Сивачук каже, що нині вони вже політсила, силове протистояння їм не личить, тож його хлопців на заході в «Є» не було.
«Зараз є спроби внести сум’яття в суспільство, щоб табори розділилися на «за» і «проти», – говорить Сивачук. – Та ми поки що не бачимо потреби відстоювати традиційні цінності радикально. Якби у Франківську зібралися проводити марш рівності, знайшлися б люди, які б виступили різко проти. Але його не проводять, бо тут не лише праворадикали були б проти – у нас багато християнських організацій, спільнот. Є ще «Правий сектор», футбольні фанати – організацій досить.
Можливо, дівчата та ФРІ, які говорили про фемінітиви, нічого поганого й не хотіли. Але вони запросили ЛГБТ-активістку, а це подіяло як червоне».
За словами Сергія Сивачука, якщо феміністки чи ЛГБТ-активісти хочуть розвивати якісь моменти, то нехай спробують. Мовляв, і крім «Національного корпусу» знайдеться кому пояснити їм «хибність їхніх суджень».
«Ми будемо на варті традиційних цінностей і будемо їх відстоювати, – каже Сивачук. – Хто хоче, хай спробує відстояти свої. Для нас занадто мілко ходити на лекції, де 2-3 дівчат зібралися поговорити про фемінітиви. Це не політична діяльність».
До теми: Міжнародні правозахисники просять франківську владу звернути увагу на дії радикалів
Про мотиви та готовність на радикальні вчинки «Карпатської Січі» у Франківську розповідає член міського проводу, студент Прикарпатського національного університету Святослав Кондрат.
«Ці збіговиська – просте відмивання грошей, – каже він. – Люди, які проводять такі лекції, не сповідують ЛГБТ-цінності, це для них – лише спосіб заробітку. Попадаються й затяті активістки, які борються за свої права, чи правдиві ЛГБТ-активісти. Але у Франківську такої загрози немає. Лекції читають приїжджі.
Ми приходимо подискутувати, і коли вони не можуть дати відповіді на наші запитання, дискусія закінчується. А потім вони пишуть, що праворадикали розігнали людей.
Я не є гомофобом і ненависником – мені не цікаво, що люди роблять вдома. Але ні фемінізм, ні ЛГБТ не є дружніми нам течіями.
На заході ФРІ я пообіцяв, що такі заходи будуть відвідувати дружні націоналістичні організації. Нині наша зброя – це слово. Кулаками нічого не вирішиш. Коли до людини ставитися з агресією, вона морально вишколюється, стає сильнішою, починається протистояння. А коли вести дискусію, вони її не стягують і все завершують».
Але тут «Репортер» просто мусить додати: молодим здоровим хлопцям, які ще й поводяться доволі хвацько, переконати кілька дівчат чи пару «ботанів» нескладно у будь-якій «дискусії». Тут і кулаків не треба. Залишається сподіватись, що до фізичних аргументів таки не дійде. Бо то вже геть інша відповідальність.
Переконання чи політика?
Прокоментувати ситуацію на Прикарпатті погодилася дослідниця правих рухів, політолог за фахом Ніна Тимків. Жінка свідомо не вказує міста, в якому проживає, бо не хоче привертати до себе зайвої уваги правих. Каже, їй і без того не бракує звинувачень і пропозицій покаятися.
«Націоналісти мають доволі традиційне уявлення про роль жінки у суспільстві, яке суперечить феміністичним ідеям. Адже фемінізм надає жінкам право вибору в той час, коли націоналізм позбавляє жінок цього права, відводячи їм тільки роль берегині сімейного вогнища, – говорить Тимків. – Ситуація з правими радикалами на Прикарпатті викликає занепокоєння. Бачу, що основна маса цих людей – молоді хлопці до 20 років. Вони емоційні, сповнені енергією, проте інтелектуально не наповнені. Ними легко маніпулювати, скеровувати їхню агресію в потрібне комусь русло.
Власне, їхня агресія може бути використана для насильства над представницями феміністичного руху з метою викликати жорстку реакцію з боку ЄС. У відповідь на таке насильство ЄС може скасувати безвізовий режим, розірвати угоду про асоціацію чи запровадити інші санкції щодо нашої держави. Про ставлення ЄС до прав людини годі розповідати».
Заступниця голови ГО Центр «Жіночі перспективи» Марта Чумало говорить, що така активізація праворадикалів пов’язана із найближчими виборами.
«Ультраправі майже не мають представництва у парламенті, тому активно реагують на будь-які ситуації, таким чином накручуючи видимість у пресі, – каже Чумало. – Відтак, складається враження, що вони щось вирішують».
До теми: Святкувати не можна забути: чотири міфи про 8 березня
За її словами, немає ще жодного прикладу, щоб винні були покарані за напади на активістів. І причиною цього є й недостатня робота поліції та СБУ, які мали б гарантувати безпеку.
«Є приклади не просто зривів зустрічей чи акцій – учасників заходів відслідковують і нападають на них, – говорить Марта Чумало. – У Львові хлопець після таких побоїв кілька днів провів у реанімації. Були й інші постраждалі, які писали заяви до поліції. Та поки реального покарання немає. Це спонукає радикалів нарощувати свої виступи проти тих, хто їм не подобається. Право на насильство має бути монополією держави. Коли ж воно переходить до таких угруповань, то ніхто не убезпечений від того, що сьогодні б’ють одних, а завтра – інших».
Громадська діячка Євгенія Бардяк щойно повернулася з XV міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Цьогоріч його темою була «Рівна рівність». На фестивалі підняли не лише питання різного кольору шкіри чи етнічної приналежності, але й несприйняття іншої статі.
«Боротьба жінок за рівні права – давня історія. Завдяки цьому сьогодні жінки мають право голосу, вибору тощо. Але нерівність у сучасному світі між чоловіками і жінками продовжує існувати, – говорить Євгенія Бардяк. – Ті дискусії, що викликають сьогодні фемінітиви, – це ніщо інше, як прагнення применшити видимість і роль жінок у суспільно-політичному житті. Фемінітиви мають право на існування і кожен сам вирішить, чи застосовувати їх. Інше питання, чому так активізувалися праворадикальні рухи, з якою метою. Гадаю, це не тільки світогляд людей, які, без сумніву, щиро вірять у те, що роблять правильно, але й політична маніпуляція, керована певним колом осіб».
Уже восени «Молода просвіта Прикарпаття» обіцяє у Франківську перегляд документальних стрічок про рівність прав. Адже документальне кіно допомагає розвивати критичне мислення – аби рішення кожен міг приймати самостійно.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.