Акцент Газета

Без рієлторів ніяк, але вони теж проти: деталі нового законопроєкту

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
На розгляді Верховної Ради нині перебуває законопроєкт «Про рієлтерську діяльність в Україні».

Парламентський комітет з економічної політики він уже пройшов. Якщо стане законом, то мав би врегулювати цей ринок послуг у державі. Окрім контролю діяльності рієлторів, законопроєкт встановлює додаткові вимоги до продажу нерухомості. Новацій там багато, але рієлтори проти. Чому? Розкаже Репортер.

Рієлтори
Фото ілюстративне
Багато запитань без відповідей

«В Україні є спільнота рієлторів, які у професії практично з 1995 року, – каже Надія Левконович, власниця франківського агентства нерухомості «Надія Люкс». – Є кілька громадських організацій, я належу до однієї з них – «Асоціація фахівців з нерухомості України». Наша мета проста – створити загальні правила для всіх рієлторів, щоб вони працювали за одним, умовно, кодексом етики. А в цьому законопроєкті є пункти, що перекреслюють усі закладені норми й виходять за межі».

За словами Левконович, насторожує вже те, що в проєкті закону є посилання на ГО «Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності», але ніде не йдеться про те, що ця організація має бути створена із представників нинішніх громадських організацій.

Рієлтори

«Перепрошую, але не може кухарка зайти в цей бізнес і вносити якісь корективи! – обурюється пані Надія. – Як мінімум рієлтор мусить розуміти основи – технічне планування чи що таке архітектура споруди».

Натомість федерацію наділяють найбільшими повноваженнями, а при ній хочуть створити дорадчий орган, тобто другорядний – саме з представників громадських організацій, які давно працюють.

Читайте: Футбольний арбітр Іван Бондар насудив на рубрику “людина тижня”

Також нова федерація буде держателем двох реєстрів, каже Левконович. Перший – інформація з даними про всіх сертифікованих рієлторів України. Другий – про всі об’єкти оренди / продажу. Тобто, громадська організація, а не державна установа, матиме доступ до особистих даних покупців і продавців. Мало того, власник квартири вже не зможе продати її чи здати в оренду самостійно, без послуг рієлтора – не матиме права.

«Виходить, тепер виключно рієлтор повинен створювати для людини інформаційний паспорт, вносити туди всі дані – площа, адреса, ім’я власника, користувачі, і подати все до реєстру, – пояснює Надія Левконович. – Дивно, але при тому немає жодного слова про оплату цього індивідуального номера. Хто платить – рієлтор чи особисто його клієнт? А якщо об’єкт довго стоятиме на продажу? Та й наша головна мета – щоб держателем реєстрів була не якась там федерація, а держава».

Після створення реєстраційного номера рієлтор звертається до нотаріуса за підписом. Той, у свою чергу, вносить номер до бази з особистими даними продавців / покупців. Ймовірно, ця послуга також буде платною, але хто платитиме – також невідомо, бо в законопроєкті про це не йдеться.

«До речі, якщо подумати, то нотаріус також буде вносити якусь плату, аби мати доступ до цих реєстрів, – каже пані Надія. – І ще є такий пункт як «дарування». У законопроєкті він перейшов до «відчуження». Отже, якщо, наприклад, брат схоче подарувати сестрі будинок чи квартиру, то доведеться також все робити через рієлторів? Словом, питань занадто багато, а відповідей немає зовсім. Сподіваємось, що закон не приймуть, а якщо так станеться – то не в такій формі».

Сам собі фахівець

«Я здаю в оренду п’ять квартир, переважно через рієлторів, – говорить франківець Роман (прізвища чоловік просив не вказувати). – Законопроєкт, звісно, читав, бо треба бути в курсі справ. Якщо його раптом ухвалять, то в мене є своє запитання – що заважає мені стати рієлтором? Тобто, як виглядає картина зараз – я даю дублікати ключів рієлтору, нічого не сплачую. По суті вони роблять за мене усю роботу як посередники, а в кінці беруть з людей комісійні – 50-100 %. Ставши рієлтором, я зможу робити все це сам. Не думаю, що будуть якісь складнощі з навчанням чи отриманням паперів».

Та найбільше запитань у Романа, як у всіх зацікавлених людей, до фінансової складової процесу. Адже зараз, за його словами, усе просто, а тепер ніхто не знає, як буде далі.

Читайте також: У Франківську підписали угоду про створення футбольної Академії Прикарпаття

«Поки не ухвалили цей законопроєкт, то людям, що здають або продають квартири через сервіси в інтернеті, живеться легко, навіть комфортно, – каже він. – Сфотографував, описав, ціну поклав – готово. З рієлторами це працює ще легше, бо не прий­маєш жодних дзвінків, нікому не треба постійно відписувати. Дивно, що там не написані ціни за послуги. Не думаю, що тисячі, та якщо постійно платити за найменшу деталь чи папірчик – то треба буде щось придумати».

Роман вважає, що новий закон мав би вивести з тіні усіх «чорних» рієлторів. Плюс до всього – вони сплачуватимуть податок з комісійних, адже всі дані будуть у реєстрі. На сайтах з продажу / оренди майна спорожніє пункт «від власника», а дешево знайти квартиру вже не вийде. І це вдарить по кишені орендарів.

З приватизацією, за його словами, ситуація інша – рієлтори тут жодним чином не дотичні. А от з даруванням ситуація зовсім перевертається. І нотаріусу доведеться платити за все.

«Виходить, крім того, що платиш за експертну оцінку майна, треба ще вносити дані у два реєстри. Звісно, це буде не безкоштовно, але й ніде не пише, що платно, – говорить Роман. – Зараз, наприклад, якщо вартість майна приблизно мільйон гривень, то послуга оцінювання коштує десь 100 доларів. Плюс платиш 5 % держмита. Та якщо ще доведеться платити за реєстраційний номер, за внесення до бази – тоді можна спокійно їхати головою».

Автор: Богдан Мисюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.