Під знаком Бика

Астрологи кажуть, що рік, який минає, був таким собі перехідним періодом. Для Івано-Франківщини він справді став роком важких випробувань і незавершених справ.

Розпочався 2009‑й із помпезної події – 1 січня на Європейській площі в Івано-Франківську відкрили меморіальний комплекс Степану Бандері. На його споруд­ження витратили понад 7 млн. грн. Проте міська влада сказала, що музей ще не придатний для експлуатації, тому він пропрацював тільки чотири дні. Вже восени, 15 жовтня, там відкрився Центр патріотичного виховання учнівської молоді. А під кінець року, коли випав сніг, меморіальний комплекс перетворився на ковзанку для дітей.

Подібна доля випала й Льодовому палацу імені Степана Бандери, який презентували в Калуші 5 січня. На споруду, яка будувалася півтора року, витратили приблизно 20 млн. грн. Та після урочистого відкриття палац, який вважається державною власністю, кинули на самовиживання. Для калуського бюджету 80 тис. грн. на підтримку палацу щомісячно виявилися надто дорогим задоволенням. Через борги комплекс навіть хотіли відключити від електропостачання. Тоді був би басейн. Вирішення проблеми знайшли аж у жовтні, коли чиновники домовилися передати споруду на п’ять років органам місцевого самоврядування і перетворити її із самоокупної установи – на бюджетну.

Економіка: під руки з кризою

А от після новорічно-різдвяних свят сіра буденність нагадала, що у 2009 рік ми увійшли разом із кризою. На початку року без роботи залишилося більше півтисячі франківців. Почали закриватися підприємства. Кількість вакансій скоротилася майже вп’ятеро. На одне місце в центрі зайнятості було зареєстровано понад 20 людей. Масла у вогонь підлили поправки до деяких законів, за якими звільненим «за угодою сторін» працівникам, як і тим, хто «за власним бажанням», центр зайнятості виплачував допомогу не з восьмого, а з 91‑го дня від дати реєстрації. Люди, яких скоротили, залишилися у безвихідному становищі. Крім того, власників земельних ділянок (навіть якщо це одна сотка) віднесли до зайнятого населення.

Наслідком стали страйки, які прокотилися Івано-Франківськом у лютому. Серед найоригінальніших згадується акція прощання із малим та середнім бізнесом, коли підприємці після мітингу під обладміністрацією годину возили містом труну із написом «Малий і середній бізнес».

Та, напевно, єдиним ре­зульта­том, якого добилися пікетувальники, був Меморандум порозуміння, підписаний між керівниками обласних філій провідних банків, облрадою, ОДА та деякими громадськими організаціями. За цією угодою банки не мали права підвищувати процентні ставки за вже виданими кредитами чи вдаватися до послуг колекторів. Натомість, банки зобов’язалися вводити кредитні канікули та шукати спільну мову із позичальниками тощо. Не всі банки погодилися із цими умовами, декого змусила підписати цю угоду акція «Проти знахабнілих банків». Та, загнані у глухий кут, змирилися навіть найбільш норовливі. Хоча й підписали документ із деякими зауваженнями. Подейкують, що цей меморандум був однією із причин створення Спілки працівників банківських установ наприкінці 2009 року. Мовляв, разом і батька легше бити.

Криза кризою, а з приходом весни Івано-Франківська асоціація приватних таксистів вирішила нагадати мерові обласного центру Віктору Анушкевичусу про один із пунктів його передвиборчої програми: «Європейському місту – європейські дороги». Для цього вони вибрали одну з найгірших вулиць (Джохара Дудаєва) і заявили, що перейменовують її на проспект Анушкевичуса. Таксисти пообіцяли, що не даватимуть владі спокою, поки та ґрунтовно не візьметься за ремонт доріг. Та їхньої наполегливості вистачило тільки на те, щоб подарувати меру «Запорожець». Мовляв, по таких дорогах тільки на такому «джипі» й їздити. Мер від подарунка відмовився, авто опинилося у Пасічнянському райвідділі міліції, а дороги покращилися тільки перед великоднім ямковим ремонтом.

Негативний вплив кризи відчули і місцеві забудовники. Декілька років підряд Івано-Франківськ посідав друге місце в Україні за темпами будівництва. Однак, будівельники заговорили про те, що попит на житло впав на 50 %, а ціни на нерухомість у валюті знизилися – на 40 %. Не на диктофон забудовники кажуть, що скоро в Івано-Франківську можуть з’явитися навіть шахрайські еліта-центри.

Та найстрашнішим випробовуванням року була епідемія грипу. Карантин, паніка і щоденні звіти влади. За останніми даними, на грип та ГРВІ на Прикарпатті захворіли понад 115 тис. людей, з них було госпіталізовано майже 9 тис., померли 43 особи. Хоча посадовці заперечували той факт, що паніка зумовлена початком передвиборчої кампанії, але в область, як мухи на мед, почали з’їжджатися політики. За один тиждень на Прикарпатті побували чи не всі перші особи.

Політика: звільнення-рокіровки

Серед подій року, які нам запам’яталися, варто виокремити кадрові зміни. Цього року губернатор Микола Палійчук завершив цикл звільнень голів РДА. У березні був звільнений голова Галицької райдержадміністрації Василь Крук «за неналежне виконання службових обов’язків». У керівництва області до Крука були зауваження і з приводу подолання наслідків стихії, і щодо нарахування премій працівникам РДА. До того додалося й те, що на початку року Галицький район посів останнє місце в області за соціально-економічними показ­никами. В результаті на посаді Крука опинився, його заступник Григорій Івасишин.

Голові Калуської РДА Івану Живачівському пощастило більше. Як пояснив Микола Палійчук, він відчув свої прорахунки, тому йому дозволили написати заяву «за згодою сторін». Головою Калуської РДА був призначений голова Долинського району Василь Іванишин. А його посаду зайняв син колишнього мера Івано-Франківська Зіновія Шкутяка – Петро.

На кінець року у голови ОДА були претензії і до голови Тисменицької РДА Іванни Кучер. Натякаючи на керівництво Тисменицького району, Микола Палійчук сказав, що цього року нікого звільняти не буде, але поміняє значну частину людей, якщо залишиться на своїй посаді після президентських виборів. Хоча в кулуарах ОДА говорять, що позбутися Іванни Кучер не так вже й легко – в Києві її люблять.

Крім того, цього року в області помінялися начальники ДПА, Держказначейства. За рік так і не призначили керівника обласного управління юстиції. Нарешті змінився керівник в «Теплокомуненерго» – замість Арсена Блащука став Ігор Прокопів.

Серед політичних подій найскандальшим був переворот в обласному осередку Народного Руху. Колишній голова крайової організації НРУ Роман Ткач очолив громадську організацію «Українська Національна рада Прикарпаття». А частина колишніх рухівців створили обласну організацію «Народний Рух імені В’ячеслава Чорновола».

Замість прогнозів

Підсумовуючи свою дворічну діяльність на посаді голови ОДА, Микола Палійчук відзначив три найуспішніші події року. Перша: область зайняла перше місце в Україні за соціально-економічними показниками. Друга: наші школярі успішно пройшли зовнішнє незалежне оцінювання. Третім досягненням Палійчук назвав те, що вперше за 12 років маємо природний приріст населення області (на 35 осіб – ред.). Хоча внесок обласної влади в останню подію не зовсім зрозумілий.
Віктор Анушкевичус на підсумковій прес-конференції сказав, що головною подією року стало відкриття комплексу Бандери.

Крім цих фактів є й невтішні висновки. В області залишаються проблеми з подоланням наслідків повені 2008 року – роботи виконані на 70 -90 %. Крім того, на кінець року область недоотримала150 млн. грн. із держбюджету, заблоковано казначейські рахунки. Не слід забувати і про те, що після президентських виборів в Івано-Франківську можуть відключити тепло, адже борг «Івано-Франківськтеплокомун­енерго» перед постачальниками газу становить 57 млн. грн.
Втім, було багато й приємних подій. Серед них можна назвати своєрідне відродження облмуздрамтеатру, проведення різноманітних фестивалів, відкриття спортмайданчиків тощо. Для кожного цей рік запам’ятався по‑своєму.

У будь-якому разі сподіватимемося, що новий 2010 рік сприятиме вирішенню проблем. Адже астрологи прогнозують, що рік Білого Тигра – активний і динамічний, рік накопичення сил і латання дірок.