Вже традиційно щотижня «Репортер» публікує прості й доступні рецепти, аби з нами було не лише цікаво, але й смачно. Готуємо страву з кулінарного блогу франківчанки Ольги Мончук – «Кулінарні варіації вар’ятки». Сьогодні у нас бабусині хрустики.
Для мене хрустики – це найдивовижніша випічка в світі, адже їхній неповторний аромат та чудовий смак враз переносять мене в країну дитинства та створюють різдв’яний настрій. Пригадую, як моя бабуся їх смажила, складала на кльош, посипала цукром-пудрою і накривала сніжно-білою серветкою, ставила високо на креденс, щоб ніхто не їв їх завчасно. І поки бабуся поралася на кухні і чаклувала 12 страв до Свят-вечора непосидюча Олечка вилазила на табуретку і крадькома поїдала це диво-печиво. Бабуся, звісно, здогадувалася чим її внучечка потайки займається, але ні словом не промовилася. Смачніших хрустиків, аніж тих, що пекла моя бабуся я ще не коштувала, у мене виходять смачні, але ж не такі… Але тим не менше, коли от-от Різдво постукає в наші домівки, я смажу хрустики і запускаю у свою оселю спогади про мою бабусю, дитинство та Різдво.
Рецептів хрустиків чи як їх ще називають вергунів є чимало і в інтернетів, і в книжках, зокрема й в легендарної Дарії Цвек. Але для мене існує лише один єдиний рецепт цього печива, так як робила моя бабуся.
Інгредієнти. 4 склянки муки, 100 грамів масла або маргарину, 1 столова ложка цукру, 4 жовтки, 1 чайна ложка порошку до печива, 1 столова ложка алкоголю (коньяку, горілки, рому, те що у вас є в барі), сметана для замішування тіста (у мене пішло приблизно 1 склянка), 1 літр олії для смаження.
На стільниці пересіюємо борошно,змішуємо його з порошком до печива та цукром.
Додаємо масло та перетираємо його з мукою. Далі даємо жовтки та коньяк. Алкоголю дала трішки більше, аніж столова ложка. Від цього хрусти лише виграли:).
І на сметані замішуємо м’яке тісто.
Розтачуємо тонкий пласт. З тіста нарізаємо смужки.
З них – невеличкі шматки, по середині кожного робимо розріз.
Просиляємо в розріз один кінець смужки. Легким порухом рук смужки тіста перетворюються в хрустики.
В казанок наливаю олію, десь 700 мл, ставлю на вогонь. Завжди смажила хрустики на рафінованій соняшниковій олії і вже коли смажила другу партію печива, піна заполоняла усю каструлю. Цього разу хотіла спробувати кукурудзяну олію, бо тепер смажу на ній, адже у неї вища точка кипіння і менше утворюється канцерогенів. І я була вражена результатом, адже навіть наприкінці смаження, а посмажила багацько вергунів, у мене в казані не було піни. Тож тепер – лише кукурудзяна олія.
В киплячу олію опускаємо хрустики, смажимо до золотистого кольору з кожного боку:).
Готові хрустики викладаємо в кльош і посипаємо цукровою пудрою.
Comments are closed.