Ще недавно Івано-Франківськ жив практично без повітряних тривог. Та очікувано, що спокій під час війни не триває довго, і вже російські реактивні шахеди почали долітати до заходу України. Минулого тижня у місті навіть були загиблі від російського удару – вперше з весни цього року.
Зараз місто запускає програму співфінансування для облаштування укриттів у підвалах та попереджає мешканців не нехтувати власною безпекою. Але чи не запізно це відбувається та чи готовий Франківськ, якщо, умовно, завтра чи через тиждень загроза стане постійною?
У центрі укриття є, на околицях – не дуже
Згідно з мапою укриттів, оприлюдненою на сайті виконкому, в Івано-Франківську є близько 100 найпростіших сховищ, 16 захисних споруд і три протирадіаційні укриття. Найбільше їх у центрі, а ближче до спальних районів та околиць кількість зменшується. Наприклад, досить мало точок на Каскаді, на Майзлях, в районі міського озера, майже немає у селах громади.
Недавно міський голова Руслан Марцінків анонсував, що наприкінці листопада – на початку грудня планують почати встановлювати бетонні укриття на зупинках громадського транспорту.
Почнемо з мікрорайону Опришівці. На цей рік план встановити 10 таких укриттів у місцях масового скупчення і неподалік від об’єктів критичної інфраструктури. Бо там кожна хвилина є дуже важлива, – каже Марцінків.
Як писав «Репортер», ціна на спорудження одного такого укриття коливається від 500 тисяч до 10 млн грн, залежно від кількості мешканців, які можуть там сховатися. У Франківську планують споруджувати сховища на 20 або 40-50 людей. Вартість таких – від 2 до 5 млн грн.
Читайте: Бетонні укриття у Франківську. Де вони можуть з’явитися і скільки коштують
Коли ми визначали місця зупинок, біля яких споруджуватимемо укриття, то бачили на карті, де сховищ бракує, – каже заступник міського голови Михайло Смушак. – Наприклад, у районі Каскаду, в районі аеропорту – а це місце часто піддається ворожим атакам. Ми якраз і плануємо мобільні укриття у таких місцях.
За словами Михайла Смушака, вже на днях департамент житлової, комунальної інфраструктури та благоустрою планує оголосити тендер на спорудження бетонних сховищ.
Також до кінця року місто планує облаштувати велике протирадіаційне укриття на вулиці Ребета, з дотриманням умов для людей з інвалідністю.
Ми бачимо, де сховищ не вистачає і де потрібно більше. Тому будемо намагатися ще додатково ставити бетонні укриття. Мені б дуже хотілося будувати підземні школи, але це «немала копійка», – говорить міський голова.
Підземні школи – ініціатива міністерства освіти і науки, яка дає можливість учням навчатися, не перериваючись на повітряну тривогу. Гроші виділяють з державного бюджету, часто за співфінансування від європейських донорів. Втім, такі проєкти дійсно існують у першу чергу для прифронтових громад. Наразі підземні школи будують у Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській, Херсонській, Чернігівській, Сумській областях.
Наразі всі школи у громаді облаштовані укриттями, куди учні спускаються у випадку тривоги.
Також 32 паркінги на території Івано-Франківської громади доступні для використання під час тривоги, каже Руслан Марцінків. Втім на практиці підземні паркінги у нових житлових комплексах можуть використовувати лише ті, хто там мешкає, адже більшість ЖК огороджені для сторонніх.
Підвали прибирати не спішать
Також ще місяць тому запрацювала програма з облаштування найпростіших укриттів у підвалах будинків. Франківців давно закликали облаштовувати підвали так, щоб у них можна було сховатися під час загрози.
У перший рік війни домоуправителі навіть зобов’язувалися тримати підвали відчиненими для усіх, кому потрібно перечекати тривогу. Але потім у них почали збиратися безхатьки, тож приміщення знову стали зачиняти.
Тепер програма співфінансування з міського бюджету уже запрацювала. Мешканці зможуть отримати від міста до 500 тисяч грн на один підвал, який візьмуться перетворити в укриття.
Місто бере на себе 80% від вартості робіт, а мешканці – 20%. При цьому ініціатива має йти саме від мешканців будинку, які повинні провести збори та офіційно погодити участь у програмі. Це є основною умовою, адже люди мають бути самі зацікавлені в тому, щоб у їхньому домі було, де перечекати тривогу.
Саме мешканці відповідальні за те, щоб підвал був сухий, чистий, – каже заступник міського голови Михайло Смушак. – У багатьох будинках мешканці уже облаштували укриття у підвалах. А є ті, хто, в силу різних обставин, цього не зробив. От для них і створили таку програму, адже тепер їм треба заплатити лише 20%. Та все одно охочих небагато – певно, люди чекають, що їм має хтось прийти і повністю все зробити. Але це несправедливо до тих будинків, де мешканці облаштували підвал повністю за свої кошти.
Місто не обмежує програму лише ОСББ, податися на неї можуть будинки з різними формами управління житлом. Різниця буде лише в тому, хто надалі буде розпорядником коштів і замовником робіт.
Чи приватний управитель, чи ОСББ, чи ОЖК (обслуговуючий житловий коооператив – авт.), чи навіть будинки у приватному управлінні – всі мають змогу взяти участь у програмі, – каже Михайло Смушак. – Різниця у тому, як будуть надходити кошти. Якщо це ОСББ чи ОЖК, ми даємо їм гроші напряму на рахунок, а якщо приватна компанія-управитель, тоді виступати замовником буде департамент інфраструктури. Адже ми не можемо перерахувати гроші приватнику.
Спочатку мешканці мають подати заявку до ЦНАПу і спеціальна комісія перевірить, чи у цьому підвалі взагалі можливо облаштувати укриття. Якщо все добре, тоді треба написати заяву до виконкому на виділення коштів. За словами Михайла Смушка, звернень безпосередньо до департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою поки не надходило.
До вимкнень готуються
Щодо повітряної тривоги, то вже місяць на території області – як і на решті території України – вона диференціюється, відповідно до загрози. «Червоний рівень» значить ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову атаку. «Жовтий рівень» – дронова небезпека.
Все ж сповіщення про тривогу в Івано-Франківську не змінювали, на відміну від, наприклад, Києва. Тож дізнатися, який рівень загрози, можна хіба з мобільних додатків чи каналів у месенджерах.
Також уже традиційно зима – це вимкнення електроенергії. Незважаючи на похмурі прогнози, минулого року Івано-Франківську вдалося уникнути тривалих блекаутів, на відміну від Києва та інших міст центру та сходу. Втім, завжди варто готуватися для гіршого сценарію.
Читайте: У Франківську будують перше соціальне житло для ВПО – на яких умовах та за чиї гроші
За словами Михайла Смушака, на підприємствах критичної інфраструктури у громаді є свій «план А» і навіть «план Б» на випадок складної ситуації в енергосистемі. Втім, деталі не розкривають з міркувань безпеки.
У «Прикарпаттяобленерго» про підготовку до зимового періоду говорять з кінця літа. Зокрема, на кількох об’єктах компанії облаштували інженерний захист другого рівня від ракетно-дронових атак.
Щодо роботи світлофорів у випадку відключень, Руслан Марцінків повідомив, що 50 із них – а це 60% – працюватимуть і без світла.
Також, на випадок блекауту, у місті як завжди готуються розгортати пункти обігріву в навчальних закладах. Там можна буде зігрітися, випити чаю, зарядити ґаджети, а в деяких – і переночувати.
У будь-якому разі, зовсім без вимкнень не обійтися і на цей випадок мешканцям варто готуватися самим.
Авторка: Ольга Романська
