Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини не схожий на інші державні культурні заклади. Крім цікавих експонатів, музей є інтерактивним, сучасним і точно не нудним.
Крім того, тут мають чим зацікавити і дітей, і дорослих. Репортер відвідав музей під час престуру, організованого регіональним відділенням Асоціації міст України.
Косівський музей був створений 1970 року. Зараз він є філією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського, розташованого у Коломиї. За останні п’ять років музей сильно оновився.
Ми об’єднали зусилля: я – досвід експозиційної дизайнерки і артменеджерки, а проєктний відділ Косівської міськради – досвід проєктного менеджменту, – розповідає завідувачка музею Вікторія Яремин. – У результаті ми тут маємо три сучасні інтерактивні зали, кожна з яких була реалізована за грантові кошти і за участі партнерів.
У нових залах відвідувачі можуть взаємодіяти з усією експозицією. Наприклад, тут можна відчиняти шухлядки, де також зберігаються експонати. Відкриваючи їх, відвідувачі можуть відчути себе дослідниками простору. На стінах демонструють відеоряд, а на стендах, які теж можна крутити, – інформація про майстрів та їхнє ремесло.
Читайте: Аби туристові було смачно і цікаво. Як у Косові працює туристично-інформаційний центр (ФОТО)
У нас тут представлені не тільки ремесла минулого, а й сучасні майстри, які зараз творять у Косівській громаді. Ми показуємо, що косівське мистецтво – це лише експонати у музеях. Все, що ви тут бачите, у нас дотепер відтворюються за тими ж технологіями, як і 100 років тому, – наголошує Вікторія Яремин. – Коли відвідувач бачить експонат у вітрині, поруч на відео – майстер, який виготовляє кераміку, робить інкрустацію в себе в майстерні тощо. Тут є ефект присутності.
Для дітей різного віку є ігрові модулі, навіть для дошкільнят. Адже більшість відвідувачів – саме групи школярів. Наприклад, є гра-квест на тему кераміки на сенсорній панелі. Після правильної відповіді активується наступне запитання.
Для найменших діток ми пропонуємо магнітні пазли. Це зрображення керамічних плиток сучасної майстрині. Можна викласти свої комбінації: зображення печі, каміну. Одночасно це і фотозона, – говорить Вікторя Яремин. – Також тут можна довідатися, як сучасні дизайнери використовують теми косівської кераміки. Наприклад, студентка Косівського інститу зробила керамічні флешки з розписом, а дизайнерка зі Львова – колготки на тему Косівської кераміки. Ми показуємо, що ця тема може бути цікавою в нестандартних варіантах.
А для дорослих у музеї є й пікантні експонати.
Вони сховані у шухлядках під замком, який за бажання показує екскурсовод. Зокрема, це сувенірні ручки, які почали виготовляти у сімдесятих роках на Косівщині.
Це ручки у вигляді гуцула і гуцулки, в яких спускаються штани. Відвідувачі дуже люблять цей експонат. Це приклад такого хуліганського, сороміцького сувеніра, варіації якого і зараз можна придбати у Косові, – розповідає завідувачка музею. – А в залі кераміки у нас є пічні кахлі ХІХ століття з сюжетами для дорослих. На жаль, це не оригінальні кахлі, а передрук на пластик. Автор цих кахлів невідомий.
Також музей постійно співпрацює з вишами області. Зокрема, з Університетом Короля Данила (УКД) та Карпатським національним університетом імені Василя Стефаника у Франківську та Косівським державним інститутом декоративного мистецтва.
Читайте: Череси, букурійки, тобівки. Як Юрій Порох у Косові робить гуцульські аксесуари
Наприклад, один із залів є студентським проєктом УКД. Тема – «Косів як ткацький осередок».
Тут представлена вся історія Косова як центру ткацтва – від найпершої згадки ткачів на території цього краю у 1753 році й до 2022 року, коли до нас переїхало підприємство «Вандра Рагз» з Каховки. Воно підхопило цю тему ткацтва у нас у Косові, – говорить Вікторя Яремин.
У Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини можна замовити і тематичні екскурсії. Наприклад, «Фешн від прабабусі». З класу обирають хлопця і дівчину і наряджають їх у давній стрій.
Ми даємо їм можливість побути акторами – перетворюємо їх в образи гуцулів середини ХІХ століття, – каже завідувачка музею. – У нас для цього є спеціально відтворений одяг, рекоструйований сучасними майстрами, за тими ж технологіями, що й колись: киптарик з овчини, ткані запаски. Це більше розважальний формат, ми даємо весь одяг в руки, подивитися, понюхати як пахне киптарик. Завжди маємо позитивні відгуки на таку екскурсію.
Загалом у збірці музею є 6000 експонатів, у експозиції – 700. Щомісяця тут також намагаються проводити нову виставку на різні теми, у першу чергу – сучасного мистецтва. Так музей є цікавим не лише для туристів, а й для місцевих.
Музей працює з 10:00 до 17:00 у всі дні, крім понеділка. Адреса – вулиця Незалежності, 55, місто Косів.
Авторка: Ольга Романська
