Чи знаєте ви, що зяблик особливим звуком попереджає про те, що завтра буде дощ? Або що птахи у парку ворогують з білками? Орнітологиня Наталія Пріяткіна каже: навколо нас – окремий пташиний світ, за яким треба спостерігати, але не втручатися.
Про орнітологічні екскурсії як вид терапії, та як франківці можуть допомогти чи нашкодити птахам, Наталія Пріяткіна розповіла «Репортеру».
Пані Наталіє, ми зараз – у парку Шевченка. Яких птахів тут можна почути?
Серед звичайних – голуб, припутень, грак, сіра ворона, зяблик, вівчарик-ковалик. З рідкісних – горихвістки, зеленяки, щиглики, шпаки, взимку – снігурі. Бувають сови, хоч і рідко. Є жовни, дятли. Раніше тут гніздилася жовна зелена, внесена до Червоної книги України, але два роки ми вже її не спостерігаємо.
Дуже мало дрібноти, яка потребує високої трави і кущів. Такі птахи у нас співають, але не гніздяться, бо не мають де. Також у нас є проблема з косінням трави. У Франківську її косять занадто старанно. Потрібно залишати більше високої трави – тоді збільшується кількість комах, це приваблює велику кількість птахів.
Загалом, у нашому парку є різноманітність. Але щороку ми помічаємо, що птахів стає менше.
Читайте: «Цілющий ліс» від стресу. Як дитсадки на Прикарпатті працюють за новою методикою (ВІДЕО)
Є види, які у нас зникли?
Та ж сама зелена жовна з Червоної книги. За містом ми її чуємо, а у місті – тільки сива жовна. Також сови. Через рік у нас гніздяться круки, а цього року не загніздувалися.
Загалом зміни є, досить серйозні. На це є великий комплекс причин. Хоча, якщо говорити на загал, то у нас з птахами в місті ще добра ситуаіця – у парку зокрема. Вони у нас ручні, їх можна сфотографувати, на відміну від дикої природи. Але серйозний урбаністичний тиск людини впливає на птахів і вони мусять пристосовуватися.
А в чому найбільше полягає негативний вплив людей? Годують не тим, чим можна?
І це теж. Крім того, практично не залишилось місць для гніздування для низки птахів – особливо в траві й на кущах. У нас у парках інколи залишають певні ділянки, де не косять. Але таких локацій треба більше в самому місті. А у нас бруківка, спочатку стрижена трава, потім спалена сонцем. Кількість птахів, яка могла б загніздуватися, зменшується, бо місто стає більш пекучим, все більше одноманітна рослинність. А новітні забудови – це взагалі антиприклад.
Також у парках дерева посаджені дуже щільно. Недавно був буревій, дерева повивертало. І все, що там загніздувалося – я бачила і повзика, і синицю – попадало з гніздами. Якщо зможуть зробити другу кладку – добре, якщо ні – взагалі відлетять з цієї ділянки парку.
Але є й шкода від інших видів тварин. Наприклад, білка – стратегічний суперник для птахів: вона залазить всюди, їсть усе. Не лише горішки, а й жуків, пташині яйця, навіть пташенят. Вона може відбити гніздо. Якщо їй сподобалось дупло, вона зробить все, щоб в цьому дуплі жила вона. Тому білка (або вивірка) – для нашого парку агресор, хоч і симпатичний.
Читайте: Полонина – не будівельний майданчик. Чому екологи проти вітряків у Микуличині
То підгодовувати можна?
Взагалі, не бажано. Я підгодовою, але тільки, якщо мороз тримається декілька діб, температура нижча за мінус 5, і випадає сніг, який тримається дуже довго. Тільки тоді я вішаю годівничку. Туди ставлю несмажене соняшникове насіння – це універсальний корм, – насіння гарбуза, старе насіння огірків, кабачків, кавуна, горіхи, сало. Можна повісити яблука, шипшину, дикий виноград. Птахи люблять ягоди. Взимку їм потрібне те, що дає енергію: олія, сало, глюкоза – будь-який фрукт чи ягода. Звісно, хліб – неприпустима їжа для птахів.
Як тільки стає тепло – перестаю годувати. Птахи прилетять кілька разів, побачать, що там нічого немає, і полетять шукати далі.
А щодо, інших зелених зон, наприклад Німецького озера, там є незвичайні види птахів?
Німецьке озеро зараз перебуває в дуже гарному транскордонному проєкті. У його рамках я проводила дослідження. У середньому з 2000 року там зафіксовані понад 100 видів птахів. Бувають рідкісні, червонокнижні, наприклад сірощока пернікоза, білоока чернь, прилітають сірі крехи. Це все червонокнижні види.
Там загніздована і пара лебедів – Орися і Орко, вони змінили пару, яка загинула. Гніздяться лиски, вони зараз сидять на гніздах. Їхні пташенята дуже цікаві – дуже яскраві, ніби з вогником на голові. Буває квак, бугайчик.
Я проаналізувала й визначила, що там гніздиться приблизно 60 видів птахів. Плюс поруч річка, тож є і рибалочка, і крячки, і набережники. А ще – всім відомий чорний лелека, унікальний птах для Івано-Франківська. Всюди по Україні вони маскуються, а у нас він гуляє просто поміж людей. І це добре, бо по всій Європі їх стає менше, адже зникають ліси. А у нас ще є дві річки, тож для лелеки є можливість половити рибу.
Чи не шкодять проєкти з розвитку інфраструктури тамтешній флорі й фауні?
Саме цей проєкт має на меті максимально зберегти тамтешню природу. Наприклад, зробити зону абсолютної тиші для птахів. Там хочуть поставити орнітовежу, ми будемо приходити туди і показувати птахів у чітко визначені дні й години. Тобто ви зможете приєднатися і вивчати птахів.
Це дуже правильно, адже там – унікальний куточок дикої природи. На озері давно вже активно не косять. Я прошу, щоб залишили лише доріжки до води. Ще там будуть висячі сади, будиночки для відпочинку. Але основне – це аналіз і утримання орнітофауни, щоб все було збережено максимально у первісному вигляді. Ми сподіваємось, що франківці приймуть цю локацію для міста у збереженому стані.
Читайте: Camino Ruteno: Як через Франківщину прокладають маршрут у мережу шляхів cвятого Якова
Як війна вплинула на птахів? Може, до нас емігрували якісь нові види?
Для птаха стрес звуковий є більшим фактором, ніж світловий. Це проблема там, де ведуться бойові дії.
Птахи, особливо ті, які мігрують, прилітають у ту місцину, де вперше побачили сонце, – у них так побудований головний мозок. Тож птахи, особливо великі, як лелеки, прилітають, бачать що нема гнізда, і починають кружляти, шукати щось поближче. Але поближче теж стріляють. Тоді вони летять далі.
Це стосується і тварин – багато стад кабанів, оленів мігрувало з Луганщини, Донеччини на Дніпропетровщину, Полтавщину. Там чисельність тварин збільшилась у рази.
Птахів відстежити проблематичніше. Та, наприклад, у Харківську область у січні прилетіли малі баклани. Це вид, який гніздиться тільки на півдні України, але там постійні обстріли. Тож вони цього року розлетілися по всій території країни, зокрема, вже другий рік є і на нашому Бурштинському водосховищі.
Чи проводяться дослідження про вплив війни на птахів?
У зоні бойових дій ніхто досліджень не проводить. У нас є орнітологи-військові. Але ти або служиш, або проводиш наукові дослідження. Ми можемо лише опосередковано розуміти, що відбувається. Наприклад, бачимо, як мігрують лелеки.
У Франківську ви проводите орнітологічні екскурсії. Хто приходить і з якою метою?
Екскурсії проводимо з моєю колегою Людмилою Поклад з 2023 року. У мене була ідея проводити такі екскурсії до війни, але люди не підтягувалися. А почалася війна, було багато людей, які переїхали, – та і для мене це був спосіб відволіктися.
Орнітологічні екскурсії – це не просто про природу. Це ментальний відпочинок, коли люди щось розказуюють, є компанія, де ти можеш щось пригадати з життя, поставити запитання.
Насправді, бьордвочинг (з англійської – спостереження за птахами – авт.) це трохи спорт: «збирати» птахів, яких вдалося почути. В Україні є в середньому 430 видів пташок. А коли ти починаєш входити в компанію захоплених людей, це мотивує. Бо хто хоче в неділю о 7 ранку вставати, щоб поїхати подивитися на пташку? Я здивую – у Франківську десь щонайменше 20 людей.
А буває, проводжу лекції для військових. Наприклад, недавно був хлопець, який не бачить. Він пробував вгадувати птахів, йому дуже сподобалося. Я планують проводити екскурсії для бійців на Німецькому озері, вчити їх визначати птахів. Бьордвочінг є одним із видів реабілітації, зокрема в ізраїльській армії.
Зараз є популярні програми, наприклад Merlin Bird, для визначення птахів. Це допомагає чи навпаки плутає?
Merlin Bird може уточнити птаху – хоч буває навпаки, не може визначити і помиляється. Але це не значить, що ми ним не користуємось. Я не можу вивчити всіх птахів досконало, тож, щоб підтвердити пташку, я його використаю.
У мене кілька програм, наприклад «Птахи України». Якщо говорити про більш професійний підхід, я вношу дані в «iNaturalist», «ebird». У мене зараз 165 видів птахів, хоч внесла ще поки не всіх, кого чула.
Авторка: Ольга Романська
