На Івано-Франківщині розробляють ділянку паломницького шляху Camino Ruteno – від кордону з Тернопільщиною через Опілля до Львівської області. Маршрут пролягатиме сільськими дорогами, передбачає шість ночівель і десятки кілометрів пішки щодня. Вже цього літа його планують протестувати.
Ідея «Руського шляху»
Camino de Santiago – іспанський маршрут із тисячолітньою історією, який давно став зразком для наслідування. В Європі існує ціла мережа паломницьких шляхів, офіційно сертифікованих Європейською федерацією шляху святого Якова. Вступити в цю асоціацію означає поставити себе на загальноєвропейську карту паломництва з усіма процедурами – від перевірки маршруту до щорічних членських внесків.
Як розповідає керівник відділу туризму ІФ ОВА Віталій Передерко, перший такий крок в Україні зробила Вінниця. З ініціативи профільного департаменту туризму Вінницької міської ради на Вінниччині і сусідній Хмельниччині вже кілька років існує Camino Podolico – маршрут «Вінниця – Кам’янець-Подільський», який прийнятий до федерації і має всі атрибути паломницького шляху – від навігації до паспортів паломника зі штампами та досвід реальних паломників.
І от новим і маршрутом має стати Camino Ruteno, який буде проходити через Тернопільщину, Франківщину і Львівщину, аж до кордону з Польщею.
Назва цього маршруту – Camino Ruteno – перекладається, як «Руський шлях». Логіка тут така, що саме ці землі середньовічна Європа знала як Королівство Русі після коронації Данила Галицького у 1253 році.
Перші кроки щодо створення цього маршруту були зроблені ще наприкінці 2024 року, але практична робота зайняла більше часу, ніж хотілося б, – розповідає Віталій Передерко. – Наразі загальну координацію процесу взяли на себе львів’яни. Відділ туризму департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської облдержадміністрації взяв на себе координацію розробки ділянки, що проходить в межах нашої області, а саме через Опілля. Тож цю частину маршруту ще неофіційно, між собою, ми називаємо «Camino Opolico».
Стартовою точкою нового маршруту стало місто Чортків на Тернопільщині, кінцевою – Львів, звідти буде два розгалуження до польського кордону.
14 квітня 2025 року на міжнародному туристичному форумі у Вінниці Camino Ruteno вперше представили публічно.
Читайте: Душа дому. Пічник Андрій Легін з Прикарпаття повертає моду на кахельні п’єци
Шість днів Опіллям
Франківська ділянка Camino Ruteno ділиться на шість денних відрізків по 16-30 кілометрів. Маршрут навмисно прокладений не вздовж автотрас, а сільськими дорогами – з міркувань безпеки учасників.
Точка входу в Івано-Франківську область – з міста Монастириська (Тернопільщина), звідки пішохідний шлях веде до першої зупинки в Маріямполі. Село відоме тим, що тут зберігається чудотворна Маріямпільська ікона Богородиці (оригінал вивезли поляки під час Другої світової, в церкві зберігається копія), перший в Україні Біблійний сад, закладений 2011 року, церква Воздвиження. І перша ночівля планується тут.
Другий відрізок завершується в Галичі, де паломники матимуть можливість заночувати у готелі. Третій день – це Крилос, як серце стародавнього Галича, село Шевченкове – храм святого Пантелеймона, церква Успіння Пресвятої Богородиці у Крилосі, церква Різдва Христового в сучасному Галичі та Галицький замок. Тут же пропонуватимуть паломникам факультативну зупинку – Центр реабілітації диких тварин Галицького НПП.
Далі – Більшівці. Тут маршрут зупиняється в монастирському комплексі, де буде можливість заночувати. Наступний відрізок веде до Чесників у Рогатинській громаді. Ночівля – у приватній садибі, пов’язаній з виробництвом опільських олій. У Чесниках можна буде спробувати олії та місцеві сири. А ще поряд є Михайлівська (Миколаївська) церква – теж пам’ятка архітектури.
П’ятий відрізок – Рогатин. Після Галича – це другий за значенням центр збереженої сакральної спадщини в регіоні, там багато цікавих локацій. Одна з найвідоміших – церква Святого Духа, занесена до переліку ЮНЕСКО. І саме місто, звісно, має кілька готелів для ночівлі.
Останній відрізок шляху – через Черче та Фрагу до адмінкордону з Львівщиною. Черче відоме давньою церквою святої Параскеви та лікувальними водами колишнього бальнеологічного курорту. У Фразі – чудотворні мінеральні джерела.
Вхідна точна на Львівщині – село Нові Стрілища, далі Бібрка з черговою ночівлею.
Читайте: «Жуківські бабусі» повертають традиції: у селі на Тлумаччині знову зазвучали гаївки (ФОТО, ВІДЕО)
Поки що на карті
Маршрут існує поки що лише на Google Maps і в презентаціях, – каже Віталій Передерко. – До реального запуску ще кілька кроків, кожен з яких потребує часу.
Вже з травня планують зустрічі з громадами для завершення роботи над переліком місць ночівлі та харчування, медичної допомоги та ін. Ці дані мають увійти в майбутні буклети для паломників. Паралельно визначатимуть контактних осіб у кожній громаді: тих, до кого паломник може звернутись, якщо загубиться або не знатиме, як рухатися далі.
Якщо все йтиме за планом, то влітку маршрут уже хотіли б протестувати. Група добровольців пройде маршрут фізично й надасть зворотній зв’язок – де зручно, де проблемно, де варто змінити напрямок або додати зупинку. За словами Передерка, різниця між лінією на карті та реальним досвідом може бути суттєвою.
Мені самому цікаво, бо на Google Maps провести лінію – це одне, а коли люди пройдуть пішки і розкажуть про свій досвід – це зовсім інакше, – каже він.
На осінь, знову ж таки, якщо всі спрацюють якісно і швидко, планують перші публічні анонси. Тоді ж мають з’явитись інформаційні матеріали про те, що Camino Ruteno існує не лише на папері.
Читайте: Уляна Маляр: «Баба казали, думай, як жиєш, що буде лопотіти за тобою»
Як пояснює Віталій Передерко, головний здобуток від запуску такого маршруту для області – іміджевий. Бо треба розуміти, що він не розрахований на масовий туристичний потік.
30 кілометрів на день пішки – це не для всіх, – каже Віталій Передерко. – Але саме це й є паломництво – не розвага, а фізичне і духовне навантаження. Для людей, які шукають незалюднені туристичні місця для внутрішнього осмислення, своєрідної аскези. Чи хоча б і для родин загиблих або зниклих безвісти військових, яким потрібно побути наодинці зі своїми думками.
Авторка: Євгенія Ступ’як
