На території Палацу Потоцьких в Івано-Франківську проводять археологічні дослідження. Їх організували завдяки грантовому проєкту «Міжкультурна свідомість багатонаціональних міст: толерантність нових поколінь (InterCities)». У проєкті беруть участь Івано-Франківськ і румунське місто Сігет.
Дослідникам уже вдалося розкопати важливі фрагменти архітектурно-археологічних об’єктів на території біля лівого крила палацу, а також десятки предметів побуту. Деякі з них – значно давніші, ніж очікувалось, пише Репортер.
Дренажний канал законсервують для нащадків
Минулого року на території Палацу Потоцьких проводились охоронні або «рятівні» археологічні дослідження, під час прокладання інженерних мереж на території комплексу. Тоді теж знайшли багато цікавих артефактів та архітектурні об’єкти, наприклад, залишки давнього муру, який оточував замок. Цьогоріч, завдяки грантовому проєкту, тривають стаціонарні науково-археологічні дослідження.
Також, як розповідає історик-кастеолог, науковий співробітник КП «Простір інноваційних креацій «Палац» Зеновій Федунків, понад 10 років тому під час археологічних робіт за межами комплексу розкопали хід, який міг би вести до території палацу. Знайти цей тунель поки не вдалося, натомість розкопали історичний водовідвідний колектор при замковому мурі. Його залишки непогано збереглися до сьогодні.
Ці розкопки проводили, зокрема, щоб зрозуміти, чи можна законсервувати і музеєфікувати ці об’єкти. Тоді їх зможуть бачити всі охочі, – каже Зеновій Федунків. – Оцей об’єкт з водогоном точно був би дуже цікавий.
Консервація та музеєфікація цієї споруди входить до проєкту реставрації корпусу В – колишнього інфекційного корпусу шпиталю, а ще раніше – флігеля, однієї з найдавніших споруд палацу.
У реставраційному завданні ми передбачили проєкт експонування археологічного об’єкта, – каже завідувачка науково-дослідного відділу комунального підприємства Лариса Поліщук. – Ми планували, що знайдемо вхід у потерну (тунель під землею – авт.), але знайшли не менш цікавий об’єкт, який вартий експонування. Це передбачає облаштування спеціалізованої системи освітлення, водовідведення та регулювання мікроклімату (температурно-вологісного режиму) з метою забезпечення збереження пам’ятки.
Для експонування інших знайдених об’єктів сподіваються на інший грантовий проєкт. Адже вони теж є цікавими і заслуговують на увагу відвідувачів.
Палац не на порожньому місці
Археологічні дослідження на території Палацу Потоцьких тривають три тижні під керівництвом Павла Нечитайла, старшого наукового співробітника ДП Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України.
Перший розкоп ми зробили поблизу господарської брами. Тут вдалося виявити будівельний горизонт з битого алебастру, на якому залягають кістки тварин, – розповідає Павло Нечитайло. – Він виник тоді, коли будувався Станиславівський замок. Тобто цей мур виник пізніше. Також у рові спостерігається будівельний шар з битою цеглою. Він – періоду реконструкції палацу і перетворення споруди в госпіталь.
За словами Павла Нечитайла, знахідки, які вдалося виявити під час розкопів, назавжди залишаться в історії палацу та Івано-Франківська.
До того, як ми проводили ці дослідження, вважалося, що ця стіна повторює трасування давнього муру фортеці, – каже археолог. – Насправді ми встановили, що мур – набагато пізнішого часу, десь другої половини ХІХ століття. Цікавою знахідкою є й долівка, по якій ходили люди у XVII столітті, у тому числі француз Франсуа Корасіні, який будував цю фортецю.
Також археологи проводили розкопи поблизу корпусу Ж, де зараз розташовується Музей зброї, та біля корпусу Б. Зокрема, вдалося розкопати кут масивної споруди, мурованої з цегли-пальцівки (її формували вручну, тому вона містить сліди пальців – авт.). Під ним – болотяний ґрунт, який відправлять на аналіз відомому українському палеоґрунтознавцю Олександру Бонковському.
Читайте: «Ідеальне місто». Навіщо Станиславів збудували як фортецю та чим важливий для міста Палац Потоцьких
В українській традиції всі пізні фортифікаційні споруди з’являються не на порожньому місці, – каже Павло Нечитайло. – Тут щось відбувалося, велася інтенсивна життєва діяльність. Поки що на підтвердження цього маємо лише дуже потужний культурний шар (ґрунт, де залягає багато знахідок – авт.) другої половини XIV століття. Міста датуються за писемними згадками. Але такі знахідки маркують урбаністичне освоєння території: де замок, там були люди.
У прошарках ґрунту вдалося знайти багато артефактів. Це і орнаментовані люльки австрійського періоду, і різнокольорові уламки кахлів, кераміки, дрібні монети, частини посуду з гутного скла початку XIX століття.
А є й унікальні знахідки набагато давнішого часу.
Тут кераміка достатньо груба, поганого випалу, – показує археолог. – Вона груба, бо її виготовляли на повільно обертовому крузі, а деяку взагалі ліпили й підправляли спеціальними інструментами. Така кераміка була поширена з другої половині XIII до другої половини XV століття. Наші знахідки – це друга половина XIV століття, може, трохи з початку XV.
Зараз археологи готуються опрацьовувати колекцію та робити звіти.
Читайте: Місто на плівці. У Палаці Потоцьких збирають негативи та хочуть відродити аналогове фото
Знахідки – про давню історію міста
Проєкт «Міжкультурна свідомість багатонаціональних міст: толерантність нових поколінь (InterCities)» стартував у березні 2025 року і триватиме до жовтня 2026 року. Його реалізують у рамках програми Interreg VI-A Next Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна.
Його мета – підвищити соціальну толерантність, створити нові культурні маршрути, активізувати туризм і зберегти багату спадщину регіону. Загальний бюджет проєкту становить 457 733 євро, з яких 411 960 євро фінансуються Європейським Союзом.
Основним завданням є створення Центру міжкультурного діалогу на території Палацу Потоцьких, – говорить директор КП «Простір інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар. – Наше місто було багатоетнічним, і зараз тут є багато етноспільнот. Тому мета – об’єднати цих людей, створити середовище для спілкування, обміну думок. Проєкт не передбачає реставраційних робіт, але натомість – дослідження і розробку проєктно-кошторисної документації.
Саме у корпусі В планують облаштувати майбутній Центр міжкультурного діалогу. А паралельно проводять археологічні дослідження, щоб дослідити багате минуле цієї території.
Раніше були лише фрагментарні дослідження, а зараз – планові розкопки, – каже Володимир Гайдар. – Це далеко не вся територія, лише пару місць, які точно мали бути цікавими для знахідок. І вони є, навіть доволі сенсаційні – з XIV століття. Це показує історичну тяглість значно дальшу, ніж польський та австрійський період. Тобто ці дослідження піднімають пласт історії, якого немає в описах, картографії чи інших документах.
Читайте: Шість склепів і алебастр з собору. Що цікавого знайшли археологи на території Галицького замку
Найцікавіші знахідки планують показати франківцям, організувавши виставку. У майбутньому артефакти планують експонувати на постійній основі у відреставрованому корпусі палацу.
Авторка: Ольга Романська
Цю публікацію створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. ЇЇ зміст є виключною відповідальністю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Щоб дізнатися більше про програму Interreg VI-A Next Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна, перейдіть за посиланням: https://next.huskroua-cbc.eu/.
ПАРТНЕРСТВО БЕЗ КОРДОНІВ
Comments are closed.