Після очікуваних, але все ж шокуючих результатів американських виборів, зміну влади очікують і в Німеччині. Уряд Олафа Шольца фактично розпався і в лютому країну очікують нові вибори до Бундестагу.
Тим часом у Німеччині набирають популярності крайні праві та ліві партії, відомі своїми проросійськими поглядами, пише Репортер.
Чому розвалився уряд
Коаліція трьох німецьких партій – соціал-демократичної (Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD), «Зеленої» (Bündnis 90/Die Grünen) і Вільної демократичної партії (Freie Demokratische Partei), яка існувала досі, розпалася 6 листопада. Причиною сталося те, що канцлер Олаф Шольц звільнив міністра фінансів Крістіана Лінднера, лідера демократичної партії. Через це дійсний уряд більше не мав більшості у парламенті.
Тож тепер Німеччину чекають позачергові вибори до парламенту. Їх призначили на 23 лютого 2025 року.
На виборах змагатимуться вісім партій. Крім уже згаданих соціал-демократів, вільних демократів і «зелених», за голоси виборців позмагається так звана Спілка партій, куди входить Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціалістичний союз, крайнє права «Альтернатива для Німеччини», Ліва партія та «Альянс Сари Вагеннехт», яка лише цього року відкололася від «лівих».
Читайте: Перемога у Європі. Як проходив саміт ЄС у Брюсселі й чого чекати Україні надалі
Поки що рейтинги пропонують найкращі результати для Християнсько-демократичного союзу – проєвропейської та консервативної партії, яка відзначилася підтримкою України під час повномасштабного вторгнення. Лідер партії Фрідріх Мерц давно критикував будівництво «Північного потоку-2» і заявляв, що союзники зробили надто мало для Києва.
Втім, друге місце прогнозують ультраправій «Альтернативі для Німеччини» (Alternative für Deutschland, AfD», яка відома своїми проросійськими поглядами.
Проросійські партії набирають голоси
«Альтернатива для Німеччини» здобула понад 10% голосів на минулих виборах до Бундестагу, зайнявши четверте місце. Вона відома критикою ЄС, зокрема політики щодо мігрантів і біженців, а також просуванням націоналістичного курсу для розвитку країни. Вже на початку створення партії її підозрювали у фінансуванні Кремлем, хоч її лідери це публічно відкидали.
З початку війни на Донбасі за членами партії помічали проросійські заяви. Один з депутатів Гуннар Ліндман навіть не раз залишав образливі коментарі під офіційними сторінками органів влади в Україні та хизувався своїми відвідинами Криму та ОРДЛО. Прихильником путінської політики є й лідер партії Тіно Хрупалла.
Поки що рейтинги прогнозують 17 або 19% голосів «Альтернативі для Німеччини», що робить її другою у списку.
Ще одна проросійська політсила – «Альянс Сари Вагеннехт», яка тільки у лютому 2024 року вийшла з Лівої партії. Поки що у неї рейтинг лише 7%, але це більше, ніж у лівих, які поки наприкінці списку з 3%.
Лідерка партії, як зрозуміло з назви, – це політикиня Сара Вагеннехт. Саме розбіжності у питанні підтримки України через повномасштабне російське вторгнення спонукали її вийти з Лівої партії та заснувати окрему політсилу.
Крім скасування санкцій, накладених на росію через розпочату нею війну, Сара Вагеннехт та її однопартійці виступають за припинення військової допомоги Україні, спонукання до завершення війни через переговори, обмеження міграції у Німеччині. Також партія критикує НАТО і виступає проти розміщення ракет США на території Німеччини.
Проросійські партії історично мають більшу підтримку у східній Німеччині, але опитування прогнозують зростання по всій території. У цьому плані активно працює російська пропаганда, яку поширюють – свідомо чи несвідомо – як політики, так і медіа. Наприклад, чи не найвідомішою «незалежною» журналісткою, яка є рупором кремлівських ідей у Німеччині, є Аліна Ліпп. Її батько росіянин, мама німкеня, а сама Аліна недавно переїхала жити у Крим. У своєму Youtube-каналі, який має сотні тисяч підписників, Аліна Ліпп розповідає про «українських біженців, які агресивно поводяться у Німеччині», про те, що «росія повинна денацифікувати Україну» та «покращення життя у Маріуполі».
Читайте: Наметовий табір, бюрократія і підтримка. Як живуть українські біженки у Німеччині
Україна – на порядку денному
Одна з правлячих досі партій у німецькому Бундестазі, яка відзначилася підтримкою України, – так звана «зелена» партія. Її представниця, депутатка Ніке Славік розповіла «Репортеру» – до того, як пішла в політику, не сильно цікавилась геополітикою та воєнними конфліктами. Але згодом зрозуміла, що то неправильно.
Коли ти потрапляєш у парламент, то розумієш, що маєш приймати рішення з багатьох різних питань. Спочатку було дуже важко говорити про такі речі, як передача зброї та інші військові теми, бо я завжди вважала, що ми живемо на мирному континенті, у поствоєнній Європі і нам більше не треба таке обговорювати, – каже Ніке Славік. – Але, коли путін вирішив атакувати Україну, я швидко зрозуміла, якою наївною була. Зараз ми розуміємо, що росія стає все більше диктаторською державою. І що це впливає на ідею європейської політики і європейські цінності.
Все ж у майбутньому підтримка України від Німеччини може зменшитися. Зокрема, через вплив проросійських сил, каже Ніке Славік.
Питання допомоги Україні широко обговорюється у контексті майбутніх виборів, – говорить депутатка. – Я боюся, що підтримка може зменшитись, адже зараз відчувається тиск від інших партій, зокрема від крайнє правої AfD i лівої BsF. Також історично німецькі соціал-демократи інтенсивно співпрацювали з росією ще до повномасштабного вторгнення. Є люди, які постійно говорять, що треба повернутися до мирних способів розв’язання проблеми тощо. Тому я не знаю, яким буде майбутнє, але знаю, що наша партія продовжить підтримувати Україну.
У першу чергу на це сподіваються українці. Адже після недавніх виборів у США втратити підтримку однієї з провідних країн Європи було б надто небезпечно.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.