На фоні війни ми, звісно, не дуже відчуваємо зміни клімату. Нам просто не до цього. Дивно думати про активність на Сонці, коли у тебе стріляють. Але маємо факт – минулий 2023 рік кліматологи вважають найбільш спекотним за всю історію спостережень, пише Максим Карпаш у «Репортері».
На жаль, є дуже мало заспокійливих даних і багато тривожних. Ми дедалі ближче до кліматичної катастрофи. Вона цілком можлива у 2030-х, адже в останні роки ми перебуваємо в умовному циклі похолодання, тож він трохи компенсує нагрівання планети. А от у наступному десятилітті почнеться цикл глобального потепління, бо ми будемо ближче до Сонця. Тоді стане дійсно надто тепло.
За словами генсека ООН Антоніу Гутерреша, «ера глобального потепління завершилась, почалась ера глобального кипіння». За січень-листопад 2023 року середня температура протягом 156 днів перевищувала на 1,5 градуси значення кінця XIX століття. А у два дні вересня перевищила 2 градуси: це ті самі межі з Паризької кліматичної угоди, наслідки після яких – непередбачувані.
Читайте Максим Карпаш: Найтемніший час – перед світанком
Світовий океан нагрівся до небувалих значень. Одні з підрахунків вказують, що він нагрівається так, ніби у ньому щосекунди вибухає чотири атомні бомби, скинуті на Хіросіму. Адже вода поглинає до 90% тепла, що генерує людство. Чинників цього багато – океанічні течії, пил з африканських пустель, виверження підводних вулканів, навіть вміст сірки у суднохідному пальному. Через потепління океану вимирають морські тварини й коралові рифи.
Танення льодовиків набуло рекордних режимів і це дуже зле. У січні 2023 площа льоду на планеті була меншою на 2,5 млн квадратних кілометрів (десь чотири площі України), ніж звично у цей час. А лід є чудовим відбивачем сонячного світла. Чим його менше, тим вищою буде температура – і так далі до найгіршого стану. А найгірше – це глобальний потоп, адже розтоплений лід піднімає рівень світового океану. Окрім того, що підуть під воду деякі острівні країни (Мальдіви, наприклад), для України дуже ймовірними є затоплення в Одеській, Миколаївській областях і Криму загальною площею – як уся Тернопільщина.
Додає біди і зростаюча кількість природних катаклізмів, особливо пожеж. Адже зелені насадження – найкращі поглиначі СО2. А коли вони згорають, то вивільняється і той СО2, що в них міститься, і той, що вони могли б далі поглинати. Не знаю статистики по втратах лісових насаджень внаслідок війни в Україні, але, думаю, вони чималі.
Читайте Максим Карпаш: Що таке «зроби сам» у багатоповерхівці
У підсумку маємо ситуацію, коли за останні 30 років людство вивільнило в атмосферу майже стільки ж СО2, скільки за все минуле століття. І до 80% викидів припадає на спалювання вугілля як палива. Лідерами тут є Індія (53%), Китай (12%), США (7%), Індонезія та Японія. Шосте місце, до слова, посідає росія, доля якої у світовій економіці – лише 2%.
І вже наслідком є поява так званих кліматичних біженців, кількість яких перевищила біженців внаслідок воєн. Останніми роками світова кількість кліматичних біженців досягла 20 мільйонів людей щороку. Зі зростанням кліматичних проблем можемо очікувати на кратне збільшення…
Сумно? Пізніше поговоримо про позитивні речі, може, полегшає.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
Comments are closed.