Цього року на відпочинок до Європи поїхали понад 300 дітей захисників Івано-Франківської громади. Приймали, годували та розважали їх міста-партнери Дебрецен, Рибнік, Ніредьгаза та Тракай. Франківськ оплачував лише доїзд та покривав витрати на оформлення документів. Як це працює та чи матиме таке партнерство продовження, дізнавався Репортер.
Співпраця була завжди
Уляна Басараб-Ганчак, начальниця управління міжнародних зв’язків розповідає, що практика відпочинку дітей у містах-партнерах існує вже давно. Нині в Івано-Франківська є 26 міст партнерів. Але не всі з них – у Європі. До прикладу, є серед міст-партнерів Арлінгтон (штат Вірджинія, США) чи Наньнін у Китаї. Поміж країн ЄС – Польща, Чехія, Румунія, Угорщина, Португалія, Литва й Латвія. Також – Грузія, яка поки що лише хоче в ЄС. А у вересні минулого року Івано-Франківськ підписав угоду про партнерство з першим німецьким містом – Потсдамом.
Ми листами звернулися до наших партнерських міст з проханнями розглянути можливість відпочинку дітей на їхній території, – каже Уляна Басараб-Ганчак. – Багато відповідей прийшло, що міста не мають можливості цього року запросити дітей через те, що вони багато допомогають українцям, які перебувають там у зв’язку з війною. Майже в кожному місті, з яким ми співпрацюємо, є наші українські центри, громади. І мерії цих міст справді на початках дуже допомагають нашим містянам.
Найбільше партнерів Франківська серед польських міст – 12. Втім раніше вони в першу чергу приймали дітей, які або мають польське коріння, або принаймні вивчають польську мову та культуру.
А от після повномасштабного вторгнення усе змінилося. Наприклад, Рибнік щороку готував запрошення на 20-25 осіб, а цьогоріч вони запропонували відпочинок для двох груп по 45 дітей кожна з трьома супроводжуючими.
В них під містом є дуже гарна база відпочинку, яка має відношення до харцерів – польських пластунів. На території цієї бази наші діти відпочивають кілька років поспіль, – говорить Уляна Басараб-Ганчак. – З початком війни, звичайно ж, категорії дітей змінилися, і в першу чергу їдуть діти, батьки яких мають безпосереднє відношення до війни. Це діти, які втратили своїх татів, або ж їхні тати чи мами знаходяться на передовій. Тільки так. Жодна дитина не поїхала просто не зі списку.
Читайте також:
Від розет до коней. Як Франківщина за допомогою ЄС розвиває туризм попри війну
З врахуванням напрацювань і логістики
Листи до міст-партнерів готували, зважаючи на вже налагоджену співпрацю. Крім того, враховували логістику, адже розуміли, що довести дітей в Португалію або США дорого й складно. На літній відпочинок дітей Франківської громади погодилися прийняти Рибнік, Ніредьгаза та Тракай. А в січні-лютому цього року були організовані чотири заїзди в угорський Дебрецен загалом для 189 дітей.
З містами, в першу чергу польськими, які ближчі до кордону, у нас співпраця зав’язана переважно на написанні проєктів. Далі вже йде культура, освіта, спорт та інше. Ми оцінили реально нашу партнерську співпрацю, можливості й наразі маємо такі результати, – каже Уляна Басараб-Ганчак. – Ця програма буде продовжуватись. Думаю, буде й розширюватись. Колись ще до повномасштабної війни діти їздили в литовську Єлгаву на оглядові поїздки. Але знову ж таки, нині в Єлгаві дуже багато наших людей. Там теж є центр українців, Єлгава допомагає в інших напрямках і наразі не має можливості запросити дітей. Натомість Тракай останніми роками не запрошував наших дітей і цього року туди поїде перша група.
Усією організацією поїздок для дітей займається відділ сім’ї та гендерної політики Департаменту молодіжної політики та спорту Івано-Франківського міськвиконкому.
Саме там розробляли оголошення про набір дітей, збирали заяви та документи від батьків і навіть організовували спілкування груп у Viber.
На відпочинок відправляли дітей, чиї батьки загинули на війні, є учасниками бойових дій, військовослужбовцями чи були поранені. Очільниця відділу сім’ї та гендерної політики Галина Стельмах каже, охочих було багато. Тому набирали в порядку наповнення кількості місць – хто перший приніс документи, той і встиг.
До теми: Із зупинкою у Франківську. Журналіст з Люксембургу їде велосипедом до Києва у підтримку України
Коли ми організовували поїздки у Дебрецен, то списки на заїзди нам надавав департамент соціальної політики. Це створювало труднощі, бо батьки не розуміли, чому одні діти включені в списки, інші – ні, каже Галина Стельмах. – Тому було вирішено, що поїдуть ті, хто першими зголосилися і подали документи, аби все було прозоро й доступно для всіх. Хоча і тут є свої нюанси, бо не всі мають можливість стежити за соцмережами, аби встигнути подати документи.
Емоції та позитивні моменти
Загалом цього літа вдалося відправити на оздоровлення до міст-партнерів з Європи 312 дітей.
Для кожного заїзду департамент готував проєкт оголошення, погоджував із мерією та публікував на офіційних сторінках у Facebook. В кожному оголошенні вказували перелік категорій, які можуть поїхати, конкретну кількість дітей і термін перебування за кордоном. Також була інформація, куди звертатися, та телефон, аби уточнити якісь моменти.
Ми телефоном нікого не записували, місця не бронювали. Люди приходили, ми перевіряли, щоб був діючий закордонний паспорт, щоб претенденти відповідали категоріям і щоб дитина та хоча б один з батьків були жителями Івано-Франківської громади чи мали статус ВПО з реєстрацією в міській громаді, – каже Галина Стельмах.
Сьогодні у відділі сім’ї та гендерної політики затишшя. Наступна, наразі остання цього літа поїздка за кордон, буде 15 серпня – у Тракай, і списки на неї вже узгоджені. Нині тут допомагають батькам зі збором та оформленням дозвільних, страхових, медичних документів. Їм дають роздруківки з переліком документів для нотаріуса, страхової – своєрідні інструкції, аби максимально полегшити збір паперів.
Також розробили стандартну форму заяви, де мама вказує дату подачі документів і таким чином можна відстежити порядковість прийняття заяв. У випадку, коли батько перебуває у зоні бойових дій і фізично не може бути присутнім при оформленні довіреності на виїзд дитини у складі групи, то можна звернутись з заявою до служби у справах дітей, яка може в такому разі видати дозвіл на виїзд. Також батьки подають страхівку на час поїздки та за три дні до виїзду мають взяти довідку про відсутність контактів з інфекційними хворими.
Читайте також:
Щоб без масових інфекцій. Як обрати садибу для відпочинку влітку
Витрати на страхівку й довіреність потім відшкодовують з бюджету громади через департамент соцполітики. Батьки надають квитанції про оплату і ці гроші їм повертають як матеріальну допомогу.
Оскільки міста партнери повністю оплачують перебування дітей на відпочинку, то самі визначають умови, обумовлюють кількість дітей і супроводжуючих.
Хтось селить дітей у гуртожитку, хтось у – будиночках. Уся освітньо-розважальна програма – теж на приймаючій стороні. Галина Стельмах каже, і діти, і батьки дуже задоволені.
Дуже багато позитивних відгуків. На кожну поїздку, на кожну відправку дітей створена Viber-спільнота. Там батьки й діти, супроводжуючі вчителі просто у захваті, – говорить Галина Стельмах. – Надіємося, що хтось із міст ще відгукнеться, аби прийняти наших дітей. З кожної поїздки – шикарні фотографії, багато активностей. Всі дуже щасливі, радісні, подружилися. Дуже багато емоцій, вражень. Тобто це справді позитивні моменти.
Авторка: Ольга Суровська
Comments are closed.