Продовжую розгляд підсумків багаторічного дослідження міжнародної групи науковців. Вони мають на меті визначити, куди слід спрямовувати зусилля урядів та компаній, аби уникнути кліматичної катастрофи. Звісно, усе буду розглядати з позицій український реалій та можливостей. Першу частину читайте тут, пише максим Карпаш у Репортері.
Отож, п’ятим інструментом подолання кліматичної кризи є широке використання сонячної та вітрової енергії. Ключовим чинником масового поширення цих технологій є те, що вони стали дешевшими, ніж викопні енергоресурси. Власне, автори міжнародного дослідження виявили, що поєднання сонячної та вітрової енергії зі зменшенням рільничого використання земель є заходами з найбільшим потенціалом скорочення викидів парникових газів.
Світовим лідером зі встановлення потужностей відновлювальної енергетики є Китай. Він останніми роками вводить в експлуатацію стільки сонячної енергетики, скільки решта світу разом. 2015-2021 були роками, коли відновлювальна енергетика кратно росла й в Україні. Війна призупинила цей процес, але вже 2023 рік показав незначне відновлення. План повоєнного відновлення України передбачатиме масове встановлення фотоелектричних систем, що цілком відповідає ідеї децентралізованої генерації.
Читайте Максим Карпаш: Ще не пізно братися за екологію
Енергетична ефективність – шостий інструмент. За звітами Міжнародної енергетичної агенції (МЕА), він є найбільш значущим для досягнення нульових викидів парникових газів. Разом з тим, МЕА наголошує, що світовий річний показник енергетичної інтенсивності протягом останнього десятиліття жодного разу не досягнув планового показника у 4%.
Схожою є ситуація і з транспортом – муніципалітети по всьому світу невпевнено вживають заходів до переходу на енергоефективний громадський транспорт. В Україні транспорт відповідає приблизно за третину викидів парникових газів у населених пунктах. Це дуже багато – маємо вживати більших зусиль задля зміни ситуації на краще. Сучасний громадський транспорт у містах – це користь для людей, економічний стимул, зниження забруднення повітря та скорочення викидів парникових газів.
Сьомим інструментом міжнародна група визначила припинення спалювання вугілля. Перехід на природний газ для генерації енергії замість вугілля є правильним і фактично єдиним шляхом до суттєвого скорочення викидів та підвищення енергетичної ефективності. Але певна кількість великих країн – таких як Китай, Індія та Австралія чи Німеччина (останніми роками) – поставили вугільну енергетику як складову власної енергобезпеки.
Читайте Максим Карпаш: Нинішні вступники мають складний вибір
Україна історично має потужну вугільну галузь і до завершення війни не зможе відмовитись від цього виду палива. А після перемоги нам доведеться використати досвід ПАР, В’єтнаму та Індонезії. Там вдалося реалізувати програми так званого «справедливого» енергетичного переходу. Вони перенавчили працівників вугільної галузі у висококваліфіковані професії, зокрема, відновлювальної енергетики.
Поставити клімат у центр прийняття всіх рішень. Такий дещо пафосний крок є восьмим інструментом за звітом міжнародної групи. Як і в Україні, в більшості держав світу, міністерства, що відповідають за кліматичну політику, перебувають на периферії у своїх урядах. Так тривати більше не може та, очевидно, не буде.
ЄС уже поставило кліматичний порядок денний у центр прийняття власних політичних та економічних рішень. Чекаємо в Україні після перемоги віцепрем’єра з питань клімату, профільних заступників голів адміністрацій та мерій з відповідними ресурсами та повноваженнями. Готуймось!
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
