У четвер, 22 червня, в Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку полеглому захиснику Григорію Морозу. Пам’ятний знак встановили на фасаді ліцею №25. Саме у цьому навчальному закладі здобував освіту Григорій. Після школи захисник хотів служити в армії, однак його не взяли за станом здоров’я. Навіть зняли з військового обліку.
Відтоді чоловік вирішив активно займатися спортом. Готувався, ходив у тренажерний зал, бігав, займався боксом, стрибав з парашутом. Після початку повномасштабного вторгнення, у липні 2022 року 35-річному Григорію Морозу видали повістку. І наступного дня, не роздумуючи, чоловік був уже у військкоматі.
Він проходив навчання у Великобританії, а потім його кинули на штурм у центр Мар’їнки, в піхоту. Гріша був справжнім патріотом, він постійно кричав: «Хлопці, тримайтесь, слава Україні, Україна понад усе», і ще він казав: ви за мене не хвилюйтеся, бо за мене всі моляться, а тому зі мною буде все добре, – розповідає Ірина Мороз, дружина Григорія.
З Іриною Григорій Мороз прожив у шлюбі дев’ять щасливих років. Мали багато планів, хотіли поповнення у сім’ї. Корективи внесла велика війна. Григорій, не вагаючись, поїхав боротися за волю України. А коли вже був смертельно поранений, підтримував побратимів у жорстокому бою, розуміючи, що вже не виживе.
В перші хвилини вони попали в засідку. Кинули гранати в ноги. Його відтягнули в п’ятиповерховий будинок, де він зі своїм відділенням відстрілювався. Хлопці його відтягнули від вікна, де він лежав поранений. А під час бою він кричав: «Слава Україні!», а коли вщухали бої, він хлопцям казав: «Тримайтеся». Останні слова його були, що він не жаліє, що він загине за Україну. Тому, я вважаю, що він загинув, як Герой, – розповів брат загиблого Олександр Мороз.
«Івано-Франківськ – місто Героїв» – ця програма продовжує реалізовуватися у нашому місті. Головне, що пам’ять живе, впевнений міський голова Руслан Марцінків. Пам’ять про тих, хто боровся за нашу свободу буде закарбована в анотаційних дошках, фільмах та книгах, присвячених нашим захисникам.
Читайте: Вони загинули за Україну. Старший солдат Вадим Кутовий
На жаль, громада вже втратила понад 300 воїнів з 2014-го року. Для нас це велика трагедія, і сьогодні в цей день ми ховаємо ще двох воїнів, які віддали свої життя за Україну. Нам тут, в українському тилу, спокійно, але ціна спокою надзвичайно велика. Що ми можемо сьогодні зробити? Молитва, пам’ять в таких пам’ятних дошках, в алеях слави, у фільмах. Ми докладемо зусилля, щоби ця пам’ять була збережена. Це наше завдання. І допомогти рідним – це те, що ми можемо сьогодні зробити, – сказав на відкритті пам’ятної дошки міський голова Руслан Марцінків.
Це вже друга дошка загиблому у російсько-українській війні Герою на фасаді цього навчального закладу. Вчителі, які пам’ятають загиблих Героїв ще школярами, називають їх своїми дітьми. Пишаються ними та запевняють, їхні випускники – яскраві взірці патріотизму та героїзму.
Читайте: Вони загинули за Україну. Лейтенант Василь Стефанишин
Ця подія, важка і кривава показала нам, що наші діти достойні патріоти. Вони знають, що захищають і знають, заради чого вони віддають найважливіше – своє життя. Сьогодні уже два наші випускники – Андрій і Григорій – зустрічатимуть наших школярів і своїм прикладом показуватимуть, якими треба бути насправді. Якими ми маємо бути, до чого прагнути, що захищати. Ми завжди будемо пам’ятати своїх випускників. Для нас вони не дорослі, для нас вони ті самі хлоп’ята, наші діти, – говорить директорка ліцею №25 Світлана Якимів.
Старший солдат артилерійського взводу 95 десантно-штурмової бригади Григорій Мороз героїчно загинув 29 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Мар’їнка на Донеччині.
Вічна слава Герою!
Comments are closed.