Канадські міністри прийшли на роботу на рожевих підборах, хто краде таблички «Обережно міни» та чи правда, що українські біатлоністки-снайперки влаштовують сафарі на російських солдатів. «Репортер» спільно з Каналом 402 і радіо «Західний полюс» продовжує проєкт «Давайте перевіримо». У рамках проєкту наші журналісти перевіряють новини, які активно обговорюють у соцмережах.
Ми підібрали п’ять цікавих правдивих і фейкових новин і запитали франківців – на вулицях міста та онлайн – де ж їм брешуть. А потім попросили пояснення в експертів, пише Репортер.
Канадські міністри-чоловіки на рожевих підборах пройшлися офісом
Така новина з’явилася в мережі наприкінці минулого тижня. За результатами опитувань на сторінках радіо «Західний Полюс», «Репортер» та «Канал 402,» більшість опитаних вважають її фейковою.
І дарма. Адже міністри Канади дійсно прийшли в офіс у рожевих туфлях на підборах.
Такий «вихід» – знак підтримки щорічної акції Hope in High Heels («Надія на високих підборах»). Її ініціювала організація Halton Women’s Place, аби привернути увагу до проблеми насильства над жінками. Адже, згідно з даними ВООЗ, майже кожна третя жінка у світі стає жертвою насилля.
Канадські міністри підтримали акцію. Відео з колегами оприлюднив у своєму Twitter міністр транспорту Канади Омар Альгабра.
Hope in Heels – це подія, яка підвищує обізнаність про насильство над жінками та заохочує чоловіків долучитися до розв’язання проблеми. Ми взули їх у фірмові рожеві туфлі на підборах, щоб підтримати цю важливу справу, – написав він.
Як можна використати табличку «Обережно міни»? Підв’язати помідори, почепити на стіну як сувенір
В мережі з’явилася інформація про те, що на Харківщині місцеві жителі нібито забирають попереджувальні знаки для особистих потреб. Більшість франківців цій новині не довіряють.
На жаль, третина Харківської області досі лишається замінованою, а це понад мільйон гектарів. Для попередження населення про міни встановили близько 40 тисяч табличок і банерів. Але сапери помітили, що жителі забирають їх для власних потреб. Тож новина, на жаль, чиста правда.
В Україні школярів привчають та ледь не змушують ставати на коліна перед воїнами ЗСУ.
Така новина з’явилася у проросійських телеграм-каналах. Прикріпили навіть фото оголошення, на якому дітей закликають з’явитися на урочисту зустріч військових з картонкою під коліна.
Цікавим є те, що в оголошенні згадуються учні 12 класів. Але дванадцятирічну систему навчання в Україні планують запровадити лише з 2024 року. А у дописі під фото автор називає ЗСУ Натівською ЧВК. Тож, спалилися!
Звичайно, що наші користувачі в цей фейк не повірили.
Українські біатлоністки беруть участь у боях на Херсонщині як снайперки
Така новина шириться в інформаційному просторі. Окупанти скаржаться, що спортсменки влаштували їм справжнє «сафарі». Результати наших опитувань у соціальних мережах та на вулицях міста показали, що більшість вважає цю новину правдивою.
Але це фейк. Новина про окремий загін біатлоністок-снайперок вперше з’явилася у російському інформпросторі. Аби дізнатися звідки ж взявся цей фейк та яка його мета, розповідає медіаексперт Олександр Гороховський.
Коли я розбирався у цьому вкиді, це нагадало старі російські кліше, які ще тягнуться з 1990-х, – говорить Олександр Гороховський. – Тоді був один гучний фільм про чеченську війну. Звичайно, він був знятий російською стороною і там був російський погляд. Чеченські військові показані у ньому жахливо і так далі. І була одна сюжетна лінія, де були дві латвійські снайперки – колишні спортсменки. Коли я це читав, воно одразу мені відзеркалилося. Це таке старе кліше, яке використовує російська пропаганда.
Потім згадав фільми про війну, які зараз знімають росіяни. У чималої кількості фільмів про німецько-фашистських загарбників в ролі снайперок також виступають жінки. Тут чітко прослідковується така клішованість. Тим більше, як воно подане? Що біатлоністки пішли на сафарі. Просто взяли зброю й пішли відстрілювати російських військових. Так не буває. Ці люди як мінімум мають бути зараховані до лав ЗСУ. Їм має бути поставлене відповідне завдання на певній ділянці фронту і так далі. Тут дуже багато фантазійних елементів.
До теми: Давайте перевіримо. Смерть Горбунова, недружня Угорщина та небезпечна вакцина
За його словами, щодо участі українських спортсменів у війні, то була статистика на лютий, що понад 3 тисячі спортсменів – діючих і колишніх – пішли до лав ЗСУ.
Ніхто не заважає українським біатлоністкам і біатлоністам вступити у ЗСУ й виконувати свій конституційний обов’язок із захисту Батьківщини.
Українців просять не публікувати та не поширювати пости про пошук зниклих військових
У мережі дуже часто можна побачити дописи з особистими даними бійця, його світлиною та проханням зробити репост. Але чи дійсно можновладці закликають користувачів не робити цього? Наше опитування у соціальних мережах показало, що більшість вважають це правдою. А от думки перехожих розділилися.
Насправді ж новина – правдива, адже таке поширення інформації може тільки зашкодити військовослужбовцю. Заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр в ефірі телемарафону закликала українців не публікувати подібні дописи.
Адже будь-яка інформація, яка містить персональні дані військовослужбовця, що перебуває у полоні або зник безвісти, може зашкодити їхньому життю й здоров’ю, а також процесу обміну.
Більшість опитаних не повірили в новину про те, що влада закликала українців не публікувати фото та особисті дані зниклих військових. Як ця інформація може нашкодити та чому не варто робити репости? Детальніше розкаже медіаексперт Олександр Гороховський.
Це може зробити ще гірше людині, яка у полоні, – каже Гороховський. – Тому що вони можуть подумати: «Ага, цю людину шукають родичі, є суспільний розголос і ця людина має певне значення. Можливо вона має якусь певну секретну інформацію чи інформацію, яка може бути цікавою». І до цієї людини, якщо вони її ідентифікують, можуть застосовувати тортури чи посилені допити.
Також за словами Олександра Гороховського інформацію можуть використати шахраї. Вже фіксували такі випадки, коли шантажували чи вимагали кошти за додаткову інформацію у рідних. Тому, незважаючи на почуття родичів, які шукають своїх близьких, ми маємо дотримуватися регламенту, який є в порадах нашого Мініоборони.
Такі пости малоефективні, – вважає медіаексперт. – Була ситуація, яка нас усіх сколихнула – це публічний розстріл нашого військовополеного, де його останніми словами було: Слава Україні! Пройшло десь три дні, коли чітко змогли ідентифікувати цю людину. Не тому, що такий у нас безлад у документації, реєстрації військових. Ні. Тому, що візуальне зображення може бути дещо некоректним. Можливо, людина буде в емоційному стані, який змінює риси обличчя. Тим більше, ми не знали ситуацію, коли це сталося.
Читайте також: Давайте перевіримо: Священник танцює для TikTok, а чоловікам забороняють вступати у виші
За певними даними це сталося не у той день, коли ми отримали це в інформаційному просторі, а трошки раніше. Є багато факторів, які впливають на ідентифікацію. І якщо офіційні державні структури й розвідка витратили днів два-три на те, аби чітко ідентифікувати людину, то у мене великі сумніви, що пост у соцмережах може надати чітку інформацію.
Можливо, навпаки це буде хибне впізнавання, і люди отримають хибну надію. І це буде ще більшою трагедією для цих людей.
Comments are closed.