Тарас Прохасько: Біг з перешкодами

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

За тих кілька років я-підліток вперше і назавжди зумів сприймати себе як феномен, в якому відбуваються усі закономірності устрою світу. І почув, що моє тіло є чимось таким, як акушерська дерев’яна слухавка, яка зберігалася в одній із домашніх шафок. Що через нього можна і гучно промовляти про себе невидимого, і виразно вислуховувати силу і частоту світових вібрацій, які мені невидимому адресовані. Відповідно, можна грати сейшен, підлаштовуючись часом навіть таким чином, щоби випереджати чи відставати, але чуючи лад, з якого цілий той фрі-джез не має куди злетіти, пише Тарас Прохасько для порталу Збруч.

Тарас Прохасько новини Івано-Франківська

Після першого забігу пульс був між 190 та 210. Тримав себе за шию, як усі, і не встигав вимовляти слова-цифри. Дихання – у тому сенсі, що вдих і видих – також майже не було, бо повітря кружляло так, що рецептори не встигали зафіксувати зміну напряму із і ув.

Я був грубасом з хронічною пневмонією, яка час від часу підсилювалася астматичним компонентом. І страшенно випадково, попросту через хлоп’ячу вірність кільком друзям, потрапив на тренування. Моє щастя, що тренер виявився найінтелігентнішим викладачем і виховником із тих, кого мені вдалося торкнутися у тоді короткому, тепер значно довшому житті.

Читайте Тарас Прохасько: Посівати можна?

Була зима, сніг, я був у кедах і татовій вітрівці з чортової шкіри. Прийшов записуватися на легку атлетику. Спеціалізація – біг на середні дистанції. Вчитель, бачачи з першого погляду мою цілковиту безперспективність не тільки до цього виду спорту, а й для усього олімпійського руху великої спортивної країни, дозволив долучитися до легкого кросу. І це був капут. Мене почало розривати вже після кількох хвилин розминкового темпу. Вони бігли так, як завжди, а я – хоч і плентався у кінці – добіг разом зі всіма.

Вчитель запитав, чи я хочу такого ще. Я був вражений, що вмерти у такий спосіб насправді не аж так легко, а премортіум такого ґатунку суттєво підштовхує до бажання жити далі, і жити легше, і помирати не так важко. Отож, з вдячністю прийшов через день на наступне тренування.

Через рік я вже був сухоребриком, який ні на що не хворів.

Для розминки бігав три кола навколо нашого озера, дев’ять кілометрів. Тоді ж навчився балансувати між двома однаково сильними людськими потягами: вміти думати якнайкристальніше і вміти максимально позбуватися свідомості. Для дванадцятирічного хлопця це цілком незле. Треба чимось зайняти голову – хоч випорожненням голови – коли біжиш майже десятку крізь доволі одноманітний (бо ж сотні разів пройдений) ландшафт, правою половиною якого є поверхня води.

І приблизно тоді почали викристалізовуватися тонкощі.

Як зустрічатися стопою з твердю різної густини і пружності. Як повертати стопу, щоби кісточки плесна перетворювалися у конструкцію, яка виштовхує догори. Як вбирати повітря усіма шпарками, котрі врешті доведуть його до альвеол з тонесенькими стінками, де кров’яні тільця, мов раби на пірамідах, встигають скинути принесене і підхопити важкий небезпечний вантаж на винесення.

Як повернути у стадії польоту кульшовий суглоб так, щоби уявні сліди від обох ніг утворювали вовчу пряму лінію. Як розслабити найсильніші жувальні м’язи, щоби нижня щелепа (мандибуля) теліпалася, засвідчуючи, що розслабленим є усе незадіяне безпосередньо у перенесення вперед тіло. Як мають рухатися скапулі і клявікулі (лопатки і ключиці), щоби у жодному разі не порушувати головний вектор постави напіврухомого хребта. І головне, ще раз: чим зайняти, коли кайф горизонтального лету є таким довгим, що аж…

Читайте Тарас Прохасько: Ризикований конспект вигаданого центрально-європейського роману

Чомусь – крім снігу у кедах – пам’ятаю багато-пребагато фіалок попри усі траси поза стадіоном. Це також добрий життєвий підсумок. Гарно, коли пам’ять переповнена фіалками, а не чимось іншим.

Життя, однак, циклічне. Недавно зауважив, що знову став тяжким і неповоротким, дихати все важче. І боюся, що повернення до бігу вже не зробить того чуда, аби довкола були самі фіалки.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
sanky
Прохасько
Максим Карпаш, проректор Університету Короля Данила новини Івано-Франківська
ОСТАННІ НОВИНИ
photo_2026-01-18_21-06-41
На Прикарпатті 19 січня діятимуть графіки погодинних вимкнень світла
1a7d5770d34b69c5
Михайло Баштан і Любомир Мельник – Прикарпаття втратило ще двох захисників
616803666_881462991048540_867727236873274258_n
Завтра на Франківщині прогнозують до 19 градусів морозу
IMG_1208
Переможці фестивалю вертепів та маланок у Франківську отримали гроші та гранти на навчання (ВІДЕО)
Джим
Командир “Джим” із Франківщини розповів, як прорив під обстрілами врятував життя пораненому бійцю
пункти незламності
На Франківщині відкрили ще три мобільні Пункти незламності
1_drit
У Косові вантажівка зачепила провід електромережі – енергетики шукають свідків ДТП (ВІДЕО)
зарізала
11 років тюрми – у Франківську жінка, яка на Івасюка зарізала незнайомку, отримала вирок
чадним газом
На Прикарпатті ще двоє людей отруїлися чадним газом
пожежа на полігоні
У Франківському районі сталася пожежа на полігоні ТПВ
616846917_1238964478416628_8724325827324862804_n
За минулу добу на фронті сталося 133 бойові зіткнення
свічка
Прикарпаття втратило чотирьох захисників - Романа Ціжовського, Олега Яковину, Романа Соківку й Івана Лесіва
Прокрутка до верху