—?Інколи серед екскурсантів виникає запитання, що таке «Берегиня», — говорить мені моя співрозмовниця — заступник голови Галицької районної державної адміністрації Ірина Чернега.
—?І як Ви відповідаєте? — запитую в Ірини Федорівни.
—?Дуже просто й доступно, словами відомого народознавця, етнографа, письменника Василя Скуратівського, який вважає, що Берегиня це наша оселя. Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли од своїх батьків та дідусів, чим збагатилися й освятилися… Ось так. Зокрема, згадуваний Бурштинський державний музей «Берегиня» десь з 2000?го року проводить ґрунтовну науково?дослідницьку роботу з вивчення опільської ноші.
—?Хочу зауважити, що чимало праці, часу в цю справу вкладає директор музею, філолог за фахом Тамара Гусар. Вона гордиться, що очолювана нею музейна оаза — святий оберіг історії не тільки Опілля, але й усієї Галичини. Музей «Берегиня» свято береже кожен експонат, зразок вишивки, кожну одиницю з колекції галицької ноші.
— Скільки ж у музеї нараховується експонатів?
Вважаємо, що десь понад півтори тисячі. Але експозиція постійно розширюється, поповнюється. Люди, молоді й старшого покоління, приносять до музею речі, якими колись користувалися їхні предки, родичі, сусіди… Особливе місце в музеї займає одяг — опільська ноша. Це дивовижне, колоритне зібрання одягу опілян, яке Ви бачите на цих світлинах. Тут і горсики, жупани, хустки, сорочки, запаски, всього й не перелічиш. Наша райдержадміністрація разом з музеєм провели презентацію опільської ноші. У старовинний одяг з бабусиних скринь і дідусевих комор одягли наших сучасників?галичанок і у котре уже пересвідчилися? як це колоритне вбрання возвеличує національний образ українців?опілян.
Comments are closed.