Шеяр Касем з Алеппо протягом трьох років проходить інтернатуру на кафедрі акушерства і гінекології післядипломної освіти. Нині він працює в гінекологічному відділенні Міського перинатального центру.
Те, що він родом з Сирії, видає лишень ім’я та ледь помітний акцент. З рідного Алеппо до Івано-Франківська він приїхав у 2008 році, коли йому було 17. З того часу Україна стала для нього рідною домівкою. Історію медика із Сирії розповіли у міському перинатальному центрі, пише Репортер.
Лікар-інтерн розповів, що залишився в Івано-Франківську, оскільки люди довкола стали йому рідними.
Я зміг зібрати довкола себе тих людей, яких я вважаю рідними. В Україні я зустрів людей, які могли ділитись зі мною теплом, ділитись досвідом в житті, правильно коригувати мої помилки і спрямовувати на правильний шлях. Ці люди за 14 років в Україні стали для мене рідними, – говорить Шеяр.
За час інтернатури в МКПЦ Шеяр Касем взяв участь у більш ніж 200 пологах та більш як 100 операціях кесаревого розтину. Каже, що його приваблює більше акушерство, ніж гінекологія, оскільки воно пов’язане не з однією людиною, а з двома – дитиною внутріутробно та матір’ю. Але додає, що без вивчення гінекології акушерство не можливе.
В нашій професії ми зобов’язані знати як гінекологію, так і акушерство. Непліддя лікується фактично гінекологом й ендокринологом. Я вважаю що перш ніж приймати пологи, потрібно знати, як «зробити» цю дитину, як лікувати жінку від безпліддя. А тоді вже з чистою совістю йти в родзал і приймати пологи,- говорить лікар-інтерн Шеяр.
Професія акушера-гінеколога вимагає не лишень знання своєї справи, а й знання мови. Лікар-інтерн розповів, що доклав багато зусиль, аби вивчити українську мову.
Читайте також:
Кохання під час війни. У Франківському РАЦСі побільшало одружень
Українська мова вважається однією з найскладніших мов для вивчення у світі. Тому Шеяру було складно її опанувати.
В його житті були такі моменти, коли він на пів року зачинився в хаті, щоб вчити українську мову.
Мені було дуже соромно вийти на вулицю і не зрозуміти, про що люди говорять зі мною. І тому в мене був великий стимул. Я досі намагаюсь вивчати мову. Все ще є багато нових для мене слів, які я дізнаюсь. Тим більше, що в Україні є різні діалекти: тут, в Івано-Франківську – прикарпатський діалект, ще є закарпатський. На сході й в центрі України – також говорять різними діалектами. Так потрошки я досягнув свого і вивчив мову. Коли я поступив на інтернатуру я фактично вже мову знав. Бо просто спілкуватись українською я навчився швидко, але грамотно говорити й писати – мені коштувало чимало часу і зусиль. Я завжди кажу, якщо людина хоче щось знати – вона це зможе. Лишень би було бажання, – говорить лікар-інтерн Шеяр.
У лікаря-інтерна досить незвичне хобі: чоловік обожнює читати книжки та займається бджільництвом.
До навчання моїм основним хобі було плавання і тренажерний зал. Проте, наша професія вимагає врівноваженості та терпіння. І я почав більше читати. Читаю багато книжок, які пов’язані з медичною сферою та вірші. Люблю читати вірші, цитати відомих людей. Коли я читаю, як ці відомі люди пройшли складнощі, я беру в них приклад і стараюсь тими ж шляхами рухатися і досягнути того ж успіху.
Comments are closed.