У п’ятницю, 3 грудня, у франківській ратуші відкрили виставку художньо-дослідницького проєкту художника Нікіти Кадана та письменника з Франківська Юрія Андруховича «Ревізіоністський синдром».
Проєкт порушує теми політичної обумовленості історії мистецтва, можливостей альтернативної історії, психічних і соціальних передумов існування узгодженої картини світу, пише Репортер.
Глядачам пропонують майже 60 робіт вугіллям на технічному папері невідомого франківського художника N. На них – спогади про побачені в часи юності картини польських та радянських українських авангардистів. Зокрема, про забуту виставку 1931 року, яка могла ймовірно відбутися у Станиславові. Як доказ про те, що така виставка могла відбутися, у залі лунає відтворення 13-хвилинного радіорепортажу поета-авангардиста Валеріяна Поліщука, який в ті роки працював для харківського радіо.
Над відтворенням радіозапису працював Юрій Андрухович. Він підбирав мову та стилістику тексту, аби той відповідав часу та манері самого Поліщука.
«Я сподівався, що мені вдасться зануритись у радіоархіви та знайти автентику тих часів. Але виявляється, в той час такого поняття, як радіозапис, не існувало. Радіо працювало в режимі прямого етеру. Тож, щоби цей додаток до виставки був максимально вірогідним, я працював у Харкові над тодішніми літературними джерелами», – розповідає Андрухович.
Читайте: Юрій Андрухович: Уможливлене
З радіо та звуком працювали також мистецтвознавець Олександр Сушинський і відео- та саундартхудожниця Лєра Полянськова. Втілили проєкт засновниця івент-агенції proto produkciia Альона Каравай і кураторка мистецького простору «Асортиментна кімната» Анна Потьомкіна.
За історією проєкту, N. мешкав у Станиславові та Львові у міжвоєнний та радянський періоди. Наприкінці 1920-х та на початку 1930-х він був студентом Львівської художньо-промислової школи, свідком тогочасного мистецького життя, зокрема модерністських пошуків об’єднання artes і Краківської групи.
Ім’я художника не називають через домовленість з його родиною. Мовляв, натомість родина надала його малюнки, створені вже у стінах психлікарні. А враження, які надихнули його на ці роботи, N. отримав з кінця 1920-х до 1939 року в період міжвоєнного львівсько-краківського модернізму.
З 1960-х років N. перебуває на обліку в міському психоневрологічному диспансері, де згодом і закінчує своє життя. У нього діагностували ревізіоністський синдром – психічний розлад, коли пацієнт впевнений, ніби його розповідь про історичні події дійсно впливає на факти минулого та змінює стан речей у теперішньому часі. І саме тоді він робить єдиний внесок у мистецтво – за пам’яттю реконструює модерністські роботи, побачені на виставках у часи юності.
Дослідив та реконструював практику N. художник Нікіта Кадан.
«Ці роботи – історія життя N, історія галицького міжвоєнного модернізму та радянського українського модернізму, який не був, але гіпотетично міг бути, – говорить Кадан. – Можливо, наш нинішній спосіб розповідати історію насправді відбувається у логіці ревізіоністського синдрому».
У Франківську відвідати виставку, побачити, почути можна до 30 грудня.
Авторка: Ольга Суровська
Comments are closed.