Якось у товаристві зайшла розмова про злочини, що трапились у Франківську. Серед нас був один чоловік, що багато років пропрацював у міліції. Він згадав найтупіше пограбування, що трапилось у його практиці.
На вулиці Береговій, неподалік фізкультурного корпусу університету нафти і газу, стоїть будинок 34 а – звичайна панельна п’ятиповерхівка. У дев’яностих роках на першому поверсі мешкала типова сім’я – тато, мама, двоє дітей. Часи були непевні, заводи й фабрики позакривались, тож, аби утримувати родину, глава сім’ї поїхав на заробітки за кордон. Згодом повернувся, заробивши трохи доларів, пише Репортер.
Незабаром подружжя запросили на свято, неважливо на яке, нехай буде день народження. І ось, коли вони вже під’їжджали до ресторану на таксі, жінка згадала, що у поспіху вони забули подарунок. Машина розвернулась і поїхала назад, на Берегову.
Коли чоловік зайшов у під’їзд та вставив ключ у замок, то з подивом зауважив, що вхідні двері відчинені. Злодій, який був всередині, почув скрегіт замка й кинувся тікати у вікно, що виходило на протилежний бік будинку. Він відчинив раму та вискочив у двір, адже то був перший поверх. А далі сталася халепа.
Тоді ще не було металопластикових вікон, тож у всіх будинках стояли дерев’яні, що складалися з двох шиб, з’єднаних між собою шурупами. Газди перед тим помили вікна, а перед тим розкрутили шурупи, й лишили сохнути.Злодюжка сильно панікував, тому, відчинивши першу раму, не зауважив, що далі є ще одна. Відтак вистрибнув надвір разом зі склом.
Власник квартири негайно викликав міліцію. Ті приїхали доволі швидко й під розбитим вікном побачили кривавий слід. Він тягнувся уздовж будинку, завертав за ріг, заходив у сусідній під’їзд та завершувався перед дверима одного з верхніх поверхів. Зайшовши у помешкання, міліціонери застали там переляканого сусіда-навідника та його порізаного друга.
Отже, злочин розкрили блискавично. Як потім жартували – по кривавих слідах.
Comments are closed.