СВІЖЕ:

Городенка рятує костел. Як громада самотужки ремонтує давній храм (ФОТО)

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
У Городенці є унікальна, але недооцінена пам’ятка архітектури. Її немає в реєстрах – ані державного, ані місцевого значення. Майже 300-літній костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії та монастирський корпус занепадають і руйнуються.

Нині місцеві віряни на чолі з парохом намагаються перекрити дах. Вони не сподіваються на владу, пише Репортер.

Шість вірян, протяг і голуби

Костел у Городенці побудований у 1740-1760 роках коштом графа Миколи Потоцького. Для роботи над храмом Потоцький привіз італійського архітектора Бернарда Меретина, а також легендарного Йогана Пінзеля, який зробив для костелу 33 скульптури.

На подвір’ї храму і нині є корінфська колона з гербом Потоцьких, а її верх прикрашає скульптура Діви Марії роботи Пінзеля. Як каже місцевий священник Ігор Ковбасюк, костел у Городенці – це копія собору Святого Юра у Львові.

Одне «Вікно», троє мешканців і нуль криниць. Як на Прикарпатті живе село Озерце (ФОТО)

Церковній громаді його повернули вже в часи незалежної України. Зараз тут церква, уже 18 років на парафії служить отець Ігор.

Згадує, що коли прийшов, то не було нічого. Всередині стояло риштування, яке поставили ще у 1970-х, бо мала бути реставрація. І те риштування простояло до 2002 року.

Усі фото взяті зі сторінки pokutia.com.

«Розібрав його, аби не наробило біди, – розповідає отець Ігор. – Вікон не було, голуби літали, протяг, дощ, сирість. Штукатурка могла метрами відпадати. Попри все, парафія почала потрохи розвиватися. Якщо на початках було шість людей, то зараз – сотні. Це дуже велико!».

За словами священника, за ці 18 років у костелі пророблено багато роботи, аби хоч якось привести його до ладу.

«Нам вдалося акумулювати кошти з пожертв і зробити потрібну документацію, бо не було нічого, провести світло, поміняти всі вікна на верхньому та нижньому ярусах, зробити монтаж більше 20 дверей, бо їх теж не було, – розказує Ковбасюк. – Нині підлога у храмі з підігрівом. Дуже багато праці зроблено, і все своїми силами».

Але ця вся робота може бути даремною, якщо не відремонтувати дах. Адже вода просочується аж у підвали й підмиває стіни, фундамент.

«То як доміно – одне забираєш, і воно далі сиплеться, – каже отець Ігор. – Ми кликали фахівців із Франківська та Львова, аби нам порадили, що робити. Сказали, робити дах, бо цю зиму покрівля може не витримати і вся робота буде марною. Коли дощ, то у підвалі тече невеличка річка. Костел побудований на підземеллі. Вхід у нього в центрі храму, там є склепіння. І має вихід у три боки. Один на 25 кіломет­рів і виходив на Чернелицький замок».

Поговорили й поїхали

Місяць тому завершили ремонтні роботи на даху над костелом. А потім взялися за приміщення монастиря Вінцента де Поля.

«Ми не ремонтуємо – ми консервуємо, – наголошує священник. – Робимо нове перегородження, а черепицю ставимо ту саму. Минулого року місцеві депутати проголосували, аби виділити нам 150 тисяч. За ці кошти якраз закупили дерево. Але це мізерна частина – крапля в морі. І то ми вже в борги влізли, але виходу нема – треба робити».

Водоспади Карпат плачуть легендами: огляд найдоступніших із них (ФОТО)

За словами Ігоря Ковбасюка, підрахували, аби замінити всю покрівлю монастиря потрібно 270 тисяч гривень. І це тільки на саме дерево. Без бляхи, відливів, труб, плівки й оплати майстрам. Таких коштів громада не має.

«Болить, що це візитна картка Прикарпаття, бо такої перлини, як ми маємо – нема ніде, – запевняє отець Ігор. – У нас знаходяться мощі Святого апостола Павла та Раймунда де Пеньяфорта. Вони затверд­жені грамотами патріарха Єрусалимського, затверджені в архівах Ватикану. Ще чотири мощі, які були на бічних престолах, – втрачені».

Також каже, що три роки тому костел відвідала польська делегація на чолі з найбагатшою жінкою Польщі – Домінікою Кульчик. Вони приїхали, подивились, поговорили й на тому стало.

Цього року городенківські активісти дали запит у Мінкульт та отримали відповідь, що костел ніде не числиться і не має ніякого статусу.

«Ніхто не цікавився цією пам’яткою, всі знають про неї, вона собі стоїть, – зітхає священник. – Болить, але тішить, що нині я не один, як тоді на початках. Зараз є багато молодих людей, сімей, яким цікава історія, і вони хочуть її зберегти не лише для парафії».

Прочанам не все одно

При костелі зібралася ініціативна група з десятка людей. За словами одного з її учасників, Назара Куцика, об’єдналися люди, аби зберегти місцеву пам’ятку для наступних поколінь.

Пан Назар хлопчаком лазив у приміщення костелу, коли той ще був закритий. Змалку захоплювався його величчю. І тоді його обурювали різні написи по стінах на кшталт «Тут був Вася». Каже, деякі не вдалося відчистити й донині.

«Костел руйнується на очах і шкода втратити те, що ми маємо, – каже волонтер. – Ми є прихожанами цього костелу, ми тут виросли і через це аж серце болить. Якщо зараз ми хоч дах не поремонтуємо, то він просто впаде, а ми вже його не піднімемо. Зрозуміли, що треба щось робити. Коштів обмаль, але робимо все, що у наших силах».

Куцик розповідає, що їм вже вдалося відновити покрівлю над самим костелом, але є кілька місць, куди треба залучати альпіністів із спецобладнанням.

«Дах над монастирем у плачевному стані – все гниле, – розказує активіст. – У найкритичніших місцях оновили покрівлю, але того дерева стане може на 10 %. Шукаємо спонсора, жертводавця, бо роботу треба завершити до першого снігу. Інакше доведеться заморозити, а там не знати що буде».

За словами Назара Куцика, вони будуть раді будь-якій допомозі – чи коштами, чи лісом.

«Це не лише наша городенківська історія, але й усієї області, – наголошує він. – І її варто зберегти для цілої України. Ми зробили сайт і з місяць тому організували збір коштів. Але на рахунках поки порожньо. Гроші приносять наші парафіяни, знайомі. Хто 200 грн, хто тисячу. На тому далеко не заїдемо, але це хоч щось і ми дуже дякуємо».

Також активісти зараз у процесі оформлення благодійної організації, бо подаватись на міжнародний грант релігійна організація не має права. Ще збиратимуть кошти на відновлення костелу через продаж релігійної продукції. Хочуть проводити екскурсії, залучати в Городенку туристів, аби якомога більше людей дізналися про проблему й долучилися до допомоги. А розказати й показати є що. Поки що.

P.S.  Небайдужі, які хочуть допомогти зберегти святиню, можуть зробити це тут.
Авторка: Світлана Лелик
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
0B8A5253
установка
лазертаг
ОСТАННІ НОВИНИ
свічка
На війні загинули прикарпатці Степан Човганюк, Дмитро Герук, Дмитро Губанов та Олег Дикун
0B8A5253
Війна через об’єктив. Відеограф Назар Назарук про роботу на фронті
установка
В ІФНТУНГ відкрили сучасну навчальну установку
лазертаг
У Франківську відбудеться благодійна гра з лазертагу
Даноші
Через 11 років міжнародна перевірка підтвердила шкоду від ферми «Даноші» на Прикарпаття
Тулик
Франківський студент Станіслав Тулик виборов срібні медалі на міжнародному турнірі з армрестлінгу
Іван Монолатій
Професор КНУВС Іван Монолатій номінований на премію імені Шолом-Алейхема 2026 року
Руслан Звір
Після титанових суглобів — до нових перемог: ветеран з «Прикарпаттяобленерго» Руслан Звір готується до «Гарту-2025»
ремонт дороги_1
На Прикарпатті ремонтують критичні пошкодження на трьох дорогах державного значення
Соціум_03
Socium Developer: перший і єдиний девелопер Франківщини, що отримав відзнаку «Соціально відповідальний Бізнес 2025»
IMG_8243
«Спогад відіграє памʼять». У Франківську створять цифровий архів Олега Лишеги
Записки тата з війни_1
У Франківську військовий медик презентував книгу «Моїй донечці. Записки тата з війни»
Прокрутка до верху