Минулого тижня працівники міської аварійно-рятувальної служби (КП МАРС) виловили з Німецького озера маленького лебедя. В нього була поранена лапка. Того ж дня до парку Шевченка доставили ще одного.
А скільки їх взагалі у місті, як їм тут, хто їх годує знає «Репортер».
Мале сиділо на дорозі
«На Німецькому озері живуть виключно дикі лебеді, – розповідає директорка КП «Центр розвитку міста та рекреації» Руслана Василюк. – Це ті, які щосезону прилітають, мігрують, а коли озеро замерзає – перелітають на інші водойми. Один із таких птахів минулого року був поранений, не міг літати. Ми забрали його до себе в парк, полікували і він поповнив лебедине сімейство, умовно, одомашнених птахів. Перед тим ми якраз привезли на лебедине озеро нових чорних і білих лебедів, то він з ним добре прижився. Тепер їх п’ятеро».
За словами Василюк, люди часто звертаються до парку, бо знають, що за лебедями тут добре приглянуть. Саме тому рятувальники з МАРСу принесли маленького птаха сюди.
«Очевидці казали, що сім’я його залишила, бо він постійно кружляв на воді й у нього це не дуже добре й виходило, – говорить директорка парку. – У нас є лебедятник – приміщення для перетримки птиці взимку. Але він невеликий і птахам там некомфортно. Тому цієї зими, наприклад, ми домовилися з підприємцем Матіасом Хьопфнером і віддали лебедів йому на перетримку. Він у Павлівці має різну живність, велику територію, всі умови, лебедям там було добре. У нас важко знайти толкових спеціалістів, які точно скажуть, що робити. А Матіас знає. До речі, друге маленьке лебеденя передав нам саме він, й воно повністю здорове. Їхав зі Львова, був дощ, побачив самотнє мале лебеденя, яке сиділо просто на дорозі, – звісно, підібрав».
Читайте також: Риба помирає у квітні. Чому на франківському озері щовесни гине товстолоб (ФОТО)
Двох лебеденят назвали Стася і Франик – на честь нашого міста, збирали пропозиції людей у Facebook. Для малечі зараз створили всі умови реабілітації – заново вчать плавати, тричі на день годують спеціальними злаками.
Читайте також: Дрозда ніхто не бачить. Які птахи живуть на вулицях і в парках Франківська (ФОТО)
«В парку всі птахи цього виду проходять певний процес – купірування, тобто обрізання крил, аби вони не змогли вже нікуди полетіти і завжди залишалися на місці, – пояснює Руслана Василюк. – Це птахи, які потребують певного догляду. Наприклад, окрім того, що вони самостійно добувають собі їжу з озера – маленькі рибки, рачки, рослинність – то ми завжди їх підгодовуємо. Даємо різну зелень, моркву, капусту, вони її люблять. Взимку раціон інший – різні зернові суміші. Але дуже недобре, коли їх годують люди. Кидають печиво, чіпси, попкорн. Від цього страждають не лише лебеді, а й дикі качки. Взагалі, їх навіть хлібом годувати не рекомендується».
Відвідувачі парку вважають, що, годуючи лебедів, роблять добру справу, а все навпаки. Буває, що лебедине озеро аж всіяне залишками їжі, на яку птахи й не дивляться. Тому, якщо вже так кортить щось кинути, то хіба просто зеленої трави.
«Люди лебедів люблять, показують дітям, але не всі такі, – каже Василюк. – Минулого року з озера викрали одного померанського гусака. З лебедями, на щастя, нічого подібного не ставалось. Були моменти, коли браконьєри закидали риболовні сітки з гачками на паркових озерах, лебеді заплутувались і не могли виплисти. Від цього страждали й інші мешканці водойм. Але річ не в тім – вилов риби в парку заборонений взагалі, люди, які цим займаються і мають певні знаряддя, чудово це знають. Рятують лише камери відеоспостереження».
У неволі не народжують
«В основному дикі лебеді гніздуються на природних водоймах, різних ставках, озерах, – розповідає орнітолог, науковий працівник краєзнавчого музею Ярослав Штиркало. – В області їх багато. Міський парк – це окрема тема, бо там лебеді синантропізовані, тобто живуть у штучно створеному середовищі. Сумно, але вони більше не зможуть нікуди полетіти й вибрати собі краще місце для гніздування, якщо таке є».
Ярослав Штиркало згадує попередні роки, коли в місті була морозна й холодна зима. Випадки, коли лапки птахів примерзали до поверхні озера ставалися ледь не кожного дня. Але це нормальний, природній процес, бо лебеді не дуже люблять «виходити з зони комфорту» і затримуються на озері, навіть коли воно починає замерзати.
«Був випадок кілька років тому, коли браконьєри ловили рибальськими гачками лебедя в парку. Пошкодили йому шию і вбили птаха, – каже Штиркало. – Дійшло до того, що в парку залишився один лебідь. Вони соціальні, люблять товариство свого виду, та й людей не дуже бояться. Не секрет, що за всі роки життя лебедів у парку – жодного разу не було їх виведення. Так, вони гніздяться на острівку, десь поміж гілля, роблять собі кладки на зиму, але щось завжди їм заважає народити потомство. Однією з причин може бути площа водойми. Лебеді, порівняно з багатьма іншими птахами, доволі великі, і штучне озеро їм може бути замале».
Читайте також: Без грошей, але з дезінфекцією. Як франківські комунальники готують місто до тепла (ФОТО)
За словами орнітолога, навесні у лебедів спрацьовує інстинкт і вони несвідомо роблять гнізда. Але потім спрацьовує екологічний фактор, і навіть якщо вже відклали яйця, пташенята не вилуплюються. З іншого боку, заважає людська турбота й увага, але з цим нічого не зробиш.
«Як не дивно, але лебеді подібні до ссавців – старі особини домінують на певній території, – розповідає Ярослав Штиркало. – Наприклад, коли до того одного лебедя ми заселяли нових, то він був зверхнім, показував, що він господар водойми. Але зазвичай усі приживаються і стають однією родиною. А тепер, напевно, до однієї з найбільших проблем – годування. Люди не перестануть їм кидати всякі батони і т. д. Але це не найгірше, що може бути. В жодному разі не можна кидати сірий хліб, особливо ще й зіпсований. Він має властивість набухати, починає киснути і це може призвести навіть до смерті птаха».
