Газета Соціум Фото

Дрозда ніхто не бачить. Які птахи живуть на вулицях і в парках Франківська (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Якщо дорогою на роботу дивитися не лише під ноги чи у смартфон, можна побачити десятки видів пташок.

Деякі прилітають весною, інші – на зиму, а якісь постійно мешкають поруч, пише “Репортер“.

Птахи зникають

На популяцію птахів впливають кліматичні зміни та людська діяльність – зокрема, вирубка дерев. За останнє десятиліття багато видів пташок зник­ли з Франківська. Навіть звичайних горобців стало менше.

«За 15 років багато природних зон змінили: прибрали неприємні зарослі кущів, навіть парк став менш дикий і більше рукотворний, – пояснює орнітолог, науковий працівник франківського Краєзнавчого музею Ярослав Штиркало. – У Франківську зникла більша частина кущів, вирубали старі дерева, які небезпечні для мешканців. Отже, ми забрали в птахів місця, де можна створити гніздо і виводити пташенят. Також колись на старих будівлях було багато ніш, карнизів, а зараз люди почали по-іншому облаштовувати будинки – тому й ластівок стало менше, бо не мають, де гніздуватися».

Забудова міста і вирубка дерев вплинула на багато видів: стало менше дятлів, синиць, повзиків, вивільг.

Тренер з гірських трав. Як Василь Прокоп’юк з Криворівні поєднує два захоплення (ФОТО)

«Колись біля озера водилася чорноголова кропив’янка – друга співачка по красі співу після солов’я в нашому регіоні, – розповідає Ярослав Штиркало. – Також можна було почути пісню кропивника. Раніше в парку Шевченка мешкав підкоришник – непомітна пташка, яка живе в старих деревах. Вона влаштовує гнізда під корою, в кишеньках на стовбурі – звідси й назва».

За словами Штиркала, у великих містах, таких як Львів, де є більші парки – більше видів пернатих, ніж у нас.

«Горлицю кільчасту витіснив інший вид – голуб припутень. Тепер у Франківську залишилося не більше двох-трьох пар горлиць, – каже орнітолог. – Єдиний плюс від господарської діяльності – менша популяція граків, яких часто приймають за ворон. Велике скупчення воронових і голубиних у містах переносить віруси, такі як пташиний грип. Ці віруси передаються від вошей та інших паразитів, які мешкають у пір’ї птахів і хутрі щурів та мишей».

Можна робити прогнози

Все ж деякі пташки, навпаки, прилетіли ближче до людей. Наприклад, співочий дрізд традиційно не селиться у містах, а в останні роки живе у Франківську, в сквері Руської Трійці.

«Раніше співочі дрозди не часто заселяли населені пункти, – говорить Ярослав Штиркало. – За останні п’ять років вони з’явилися в селах, бо там є дуже багато закинутих садиб. Сади не прочищають, а для них це можливість побудувати гніздо. Але ж у місті активність навпаки зростає! Все тому, що природа дуже пластична. У нашому регіоні зараз всюди активне сільське або лісове господарство, тому багато видів пристосовуються до людини й заселяють ті екосистеми, яких раніше уникали».

Дрізд співочий

Також у парки тепер прилітають яструби – полюють на дрібних пташок, наприклад синиць.

Дало свої результати і потепління. Через теплу зиму багатьох видів, які прилітають до міста взимку, цього року не було. Наприклад, з Карпат не спустилися снігурі, бо й у горах було, що їсти. Не прилітають і омелюхи – бо й дерев, заражених омелою, стало менше.

«Ще десятиліття тому в Івано-Франківську на виноград і горобину прилітали дрозди. Ця зима була тепла, птахи розпорошувалися по всій місцевості й уникали міста, – говорить Ярослав Штиркало. – Не було у Франківську навіть такого явища, як ночівля великих зграй граків. Лише деколи зранку було видно, як ці птахи влітають у місто, а ввечері – вилітають. Зазвичай з цього можна робити прогноз: якщо вони летять з криками – значить скоро буде вітряна погода, якщо низько – прийде холод».

Через теплу зиму й весняні перелітні птахи повернулися швидше. Наприклад, на вулицях Франківська вже можна почути зяблика.

Таємниці старих під’їздів. Що приховують франківські кам’яниці (ФОТО)

«Також вже можна чути шлюбні пісні зеленяка, який зазвичай прилітає пізніше –цікавий зелений птах, розміром як горобець, – розповідає орнітолог. – Дрозди-горобинники теж уже прилетіли і співають шлюбні пісні. Білі й чорні лелеки вже є в області, але ще не масово. Останніми прилітають ластівки і стрижі – десь у травні».

Не кидайте хліб

У попередні роки, коли наприкінці березня ще бували заморозки і сніг, мешканці й лісівники підгодовували лелек, які повернулися додому. Але у теплі весни годувати птахів немає потреби.

«Птахи повертаються трьома хвилями: спочатку розвідники, далі – основ­на кількість, а потім – ті, хто запізнився, збився з курсу, – говорить Ярослав Штиркало. – У холодні весни диких птахів можна підгодовувати нашими харчовими відходами, варити каші. Хлібом не бажано годувати, навіть по годівничках. Особливо шкідливий сірий хліб, бо він не потрапляє у шлунок, набухає у волі птаха і починає гнити».

Про шкоду хліба для птахів недавно попереджала й директорка КП «Розвит­ку міста і рекреації» Руслана Василюк. Багато франківців люблять підгодовувати качок і лебедів у парку хлібом: за словами Руслани Василюк, кришать цілі батони.

«Це може призвести до проблем зі здоров’ям: ожиріння і, водночас, браку поживних речовин (хліб калорійний, але він не має харчової цінності), може викликати хворобу, яка називається «крила янгола». Це деформація крил, коли вони не можуть скластися, що унеможливлює політ», – повідомила директорка підприємства.

Дехто кидає запліснявілий хліб, який викликає хворобу легень і може вбити птаху. До того ж хліб, який кидають у воду, погіршує її якість, цвітуть мікроскопічні водорості, які поглинають кисень з води.

Як мандрівник з Косівщини об’їхав 135 країн і цим заробляє на життя (ФОТО)

Тому допомагати треба з розумом. У лісах чи садах можна робити шпаківні (або гніздівні, бо ж не лише для шпаків), щоб привабити крилатих. За словами Ярослава Штиркала, краще їх робити ще до повернення перелітних птахів. У пресслужбі Івано-Франківського лісгоспу рекомендують розміщувати шпаківню не нижче, ніж за три метри від землі, під невеликим нахилом, щоб туди не потрапляв дощ. Щоб не задував холодний вітер, хатку треба повернути у південну, східну або південно-східну сторону. Не треба надто й «облагород­жувати» шпаківню, бо ж вона – для дикої пташки.

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.