У Тисмениці відбувся сьомий Мальтійський бал (ФОТО)

У четвер, 14 листопада у ресторані «Палац Ярослав», у Тисмениці, відбувся VII Мальтійський Приятельський бал для людей з обмеженими фізичними можливостями.

Про це повідомляють організатори дійства – БО «Мальтійська Служба Допомоги».

Свято відкрили майже півсотні пар під мелодію традиційного полонезу, яку виконував муніципальний естрадно-симфонічний оркестр під керівництвом художнього керівника Валерія Чикириса. Атмосферу вечора доповнював ведучий Захар Кочерга.

Елегантні дами у вишуканих вечірніх сукнях, кавалери у костюмах при краватці чи метелику вальсували залою, надихаючи всіх своїми витонченими рухами, плавними балансе та щирими посмішками. За макіяж та зачіски для красунь-учасниць організатори дякують Тетяні Куртинюк і Галині Федьків.

Яніна Лучейко стала людиною тижня за версією «Репортера»

У програмі балу – танець волонтерів та «Романтиків», класичні й сучасні інтерпретації бальної програми ( вальс, мазурка, падеспан, віденський вальс), різноманітні майстер-класи та танцювальні ігри.

Номери підготували й запрошені гості – колектив «Надійка» під керівництвом хореографа Рудольфа Шваюка. Також усі гості захоплювались музичними номерами від дуету «ЮліТан», «мальтійським соловейком» Іваном Вациком і волонтеркою з Німеччини – Жасмін.

Кульмінацією вечора стало обрання короля та королеви балу. Ними стали Ігор Сисак та Оксана Кузнецова. Переможці виконали свій тріумфальний танець та отримали безліч подарунків.

Руслан Марцінків вважає, що «Слуга народу» захоче зганьбити місцеву владу, – інтерв’ю

Вечір був неймовірним для всіх учасників, кажуть “мальтійці”.

Хоча й багато пересічних громадян ще й досі дивується танцям на візку, люди з обмеженими можливостями щоденно доводять, що насправді нічим не відрізняються від інших. Їхні можливості вражають, а сила духу викликає захоплення, – пишуть організатори балу. – Вони щодня підтверджують свою волю до життя, здобувають освіту, працюють, створюють сім’ї, подорожують, беруть участь у прощах і таборах, сплавляються по Дністру, займаються спортом, зростають духовно і культурно… Вони вже вкотре демонструють, що танцювати так, щоб перехоплювало подих, можна навіть на інвалідних візках!