Тарас Прохасько: Прийшов, побачив, сказав, забув

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
З того часу, відколи мала дитина і безпомічна мама витіснили з моїх днів більшість речей, які вважаються цікавими, маю нагоду трохи глибше проживати то, що цікавим не вважається. І все ж попри самонавіювання, наскільки кайфовим є переживання відрубності і відсутності вільного часу для комунікації, брак спілкування і пригод, брак полілогу і учти, брак блискучих диспутів і дискусій часом стають нестерпними.

Дзенівська настанова на те, що власне те, чим наповнені твої дні, і є найсправнішим життям, якого годі запізнати у інший спосіб, час від часу підважується спокусливою думкою, що цього вже занадто, що цікаве життя проїжджає десь поруч, що можливості розуму потребують якоїсь більшої напруженості і ефективності, пише Тарас Прохасько.

Однак ті мірки, які відміряні кожній людині персонально, не дають шансу відхилитися від небесної васерваги. Робиш своє марудство, перебуваєш спокуси і мусиш робити, щоби не звар’ювати, сам собі цікавість. Яка є нерозділеною, а тому вибухонебезпечною. Мушу думати про щось таке, що є зовсім непотрібним.

Про те, як могли передаватися вірусні захворювання у часи, коли всі ранили одне одного всякими шаблями і іншою холодною зброєю, адже у бою не кожна рана була смертельною, а шабля за час одного бою могла переносити гепатит набагато вдаліше, ніж бритва або шприц.

Про те, що не варто намагатися бути як Марія, бо це нереально, бо в неї все було так, що хотіти це повторити – то у кращому разі гординя, у гіршому – сподівання на айн маль іст кайн маль. І про те, що Богочоловік не міг не спробувати бути з жінкою, бо це таке людське покарання, що без нього втрачає всякий сенс і смерть у муках, і весь експеримент із втіленням. І про те, що вдячність, яка пов’язує нас з Богом, без сумнівів мусить бути двосторонньою (навіть більше), бо саме творець є вдячним створеному, що воно функціонує заради його потреби і бажання, не може сокира бути більше вдячна людині, як людина сокирі. Думаю всякий непотріб про значки депутатів, які відмовилися від значків депутатів, перетворюючи себе цим на подобу СС, ордену, що був чимось осібним у єрархії німецької нацистської держави, про неймовірну для сучасного рівня освіти голмсівську записку «мементо морі» у бомбі для ректора, про чудесне газетне повідомлення, що син, який вирощував марихуану, звалив усю вину на свою маму…

Тарас Прохасько: Може широке і глибоке

Зі своєю мамою я маю інакше. Зрозумів, що легкий лагідний склероз може бути дуже помічним. Кожного дня, нагадуючи собі з чиєюсь допомогою, що було, хто є хто, носій забування-нагадування власне на ново повертає собі і цікавість незнаного, і свіжість пізнання. Загалом дуже мило.

Єдине, що мені не подобається, – це напади ненависті до себе, яка, виявляється, є такою недосконалою, що забуває те, що завжди знала, це стосується якихось зовсім невжиткових знань: чиїхось прізвищ, якихось історичних дат. Але ще більше денервує позитивістський феномен витіснення усвідомлення свого стану. Коли безпомічність не просто не виключає, а ще й підсилює намагання контролю. Дехто мені каже, що у цьому сконцентрована людяність, мені наразі здається, що таке є недоречним.

Щодо дитини, то я чиню цілком протилежно, хоч методологічно дуже подібно. Намагаюся розвивати її пам’ять. Ходимо містом. Вся топографія наповнена якимись деталями і особливостями, які у тому чи іншому місці були. Ідучи містом, він – за моєї підтримки – згадує: тут був мотоцикл, тут було три трактори, тут через відкрите вікно кричав дядечко, тут поламана дорога, тут сидів коник-стрибунець, тут косили косаркою, тут – направо, а тоді наліво.

Тарас Прохасько: Найголовніша перемога України

Намагаюся його бачення зробити цікавим йому. Щоби зауважувати, що було, що є і що може статися. Щоби пам’ять набрала стільки всього, що втрачати з неї будь-що буде або неможливо, або не суттєво. В кожному разі не страшно.

І про все побачене і зафіксоване могти сказати кілька гарних речень. Не конче точних, не конче мудрих, не конче ще якихось. Але обов’язково гарних. Таких, аби були цікавими самі у собі.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

Максим Карпаш, проректор Університету Короля Данила новини Івано-Франківська
тарас-прохасько
Прохасько
ОСТАННІ НОВИНИ
Бабин Середній Алея
У Середньому Бабині відкрили Алею Героїв у пам’ять про п'ятьох полеглих захисників
рятувальники
У Карпатах тривають пошуки туриста з Дніпра
Руслан Марцінків: Підтримка оборонців через програму «Бюджет участи» продовжиться і наступного року
Руслан Марцінків: Підтримка оборонців через «Бюджет участи» продовжиться і наступного року
дрони
ППО знешкодила понад 130 безпілотників з 158
втрати ворога
Мінус 2560 окупантів та 63 артсистеми — втрати противника за минулу добу
906472202_1786672249209897_7810861799964947332_n
Невеликий дощ, туман і до 8° тепла прогнозують на Івано-Франківщині 16 листопада
872611715_1135508605693959_3060586771826755012_n
Тис ягідний із Прикарпаття претендує на звання «Європейське дерево року»
Хода Бороди Святого Миколая _25
Центром Франківська пройшла хода «Бороди Святого Миколая» (ФОТО)
суд
Мешканець Косівщини заборгував дітям майже 100 тисяч гривень і отримав громадські роботи
911723501_1854945695762514_2645300058657232862_n
СБУ затримала франківця, який на замовлення РФ вчинив підпал авто в Івано-Франківську
фільм
«Дива дійсно трапляються»: у Франківську презентували фільм про святого Миколая
photo_2026-11-15_11-56-58
У Франківську поліцейські вилучили гранату, яка лежала в банці на лавці
Прокрутка до верху