Шукаю панну з посагом. Що писали галичани у шлюбних оголошеннях 100 років тому

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
У нинішніх шлюбних оголошеннях, як правило, вказують зріст, вагу, знак зодіаку, а ще скромно підкреслюють, що виглядають років на 5-10 молодше.

Натомість, на початку ХХ століття галичани більше писали про статки і статус, пише Репортер.

Матура-посада-сім’я

Серед інтелігенції було багато самот­ніх людей зрілого віку. Виняток – майбутні священики, які мали взяти шлюб до висвячення. Натомість до Другої світової війни більшість селян знаходили пару в 18-20 років, керуючись принципом «Не кайся рано вставати, а замолоду женитися».

Чоловіки з освітою найчастіше одружувалися лише після отримання посади, приблизно у 30-40 років. Вони свідомо ухилялися від шлюбу, намагаючись спершу здобути кошти на утримання сім’ї. Логічний ланцюг «матура – посада – сім’я» вдало переданий у спогадах освітянина й письменника Івана Федорака «Мій шлях». Виконуючи обов’язки тимчасового учителя, він міркував так: «Треба здавати кваліфікаційний іспит. Без нього немає сталої посади, немає теж жінки».

Іван Федорак шукав постійну посаду вчителя, щоб одружитися.

Серед галицької інтелігенції не рідкістю були шлюби, де чоловік був значно старшим. Різниця у 10 чи навіть 20 років не тільки не засуджувалася, а сприймалася як належне. Зокрема, сенаторка Мілена Рудницька згадувала, що окремі пані часто віднімали свої роки, бо, згідно з добрим тоном, жінка мала бути молодшою на десять років.

Кучерява чорнявка вийде замуж…

Інтелігенти обирали пару серед друзів і знайомих, через розгалужену мережу матрон (жінок поважного віку, які зав­жди знали, хто й кому краще підходить), а також – через шлюбні оголошення у газетах. До такого нетрадиційного на той час способу знайомства вдавалися вчителі, службовці, лікарі та інженери.

«Іди, хаме, свині пасти…». Як 100 років тому хлопці з села освіту здобували

Часто в оголошенні зазначалася майнова частка, яку майбутня наречена чи наречений мали внести у подружжя, або особливості фінансового статусу самого автора оголошення. Наприклад, у часописі «Діло» (1911 рік, число 93) читаємо: «Учитель народний, літ 29, посідаючий маєтку около 25.000 корон, пошукує товаришки життя, особи енергічної. Заряд школи Стриганці коло Єзуполя».

Вчителі-члени товариства «Рідна школа». Джерело: irp.te.ua

У газеті «Новий час» 22 лютого 1938 року повідомлялося, що «старший кавалєр, здоровий солідний, технік і купець, покривджений війною і кризою» бажає оженитися з учителькою віком від тридцяти двох до сорока двох років, з приданим у розмірі не менше як 3 тисячі злотих готівкою. Здається, що автор взяв кредит і хоче його терміново повернути за рахунок коштів дружини. Якщо врахувати, що корова на той час коштувала 150-180 злотих, то його обраниця мала володіти щонайменше невеликою фермою.

В інших повідомленнях зазначалося, що лікар-українець ожениться з панною, яка «мала би більший маєток» або «інженер на певному становиську бажає в ціли матримоніальній познайомитися з гарною, інтелігентною, ніжною, господарною, середнього зросту, матеріально забезпеченою панною до 24 років», «урядник на посаді, літ 28, пристійний, лагідної вдачі, шукає цею дорогою дружини подібних прикмет із приданим у формі готівки, чи теж в реальностях*, до літ 28».

 

Шлюбні фото початку ХХ століття. Джерело:photo-lviv.in.ua

Один дуже підприємливий лікар обіцяв одружитися з жінкою, «хоч би й не красивою», яка заповість свій посаг на користь його приватної клініки. На жаль, ми так і не довідаємося, чи увінчалися його старання успіхом.

Цікаво, що оголошення подавали як чоловіки, так і жінки: «Кучерява чорнявка – абсольвентка** учительскої семінарії, з господарською освітою, шляхетною багатою душею, відповідним приданим – вийде замуж за мужну правдиву людину до літ 35», або ж «симпатична учителька, літ 30, бажає вийти замуж за характерного образованого мужчину на скромній посаді».

В окремих оголошеннях йшлося про національність майбутнього нареченого чи обраниці: «Інтелігентна панна, властителька реальности, літ 37, вийде замуж за інтелігентного мужчину на становищі, щирого українця-патріота, завзятого націоналіста до літ 50», або «вчитель (педагогія) сталий, високий, пристійний, в більшому кураційному місті на півночі, бажає пізнати інтелігентну, добре виховану, гарну, струнку панну до 26 літ (не хоче національної пропасти)».

Траплялися оголошення, написані в доволі гумористичному тоні. Наприк­лад, «котра з пань допоможе молодому вчителеві проміняти парубоцьку свободу на золоте подруже ярмо?».

Бо не було у селі пари

Представники інтелігенції укладали шлюби за принципом соціальної ендогамії (від грец. endon – усередині). Тобто переважно обирали партнера, рівного за походженням і соціальним статусом. Доволі поширеними були вчительські сім’ї. Однак, сільському вчителю значно важче було знайти пару, аніж звичайному сільському парубкові чи дівчині.

Як твердить дослідниця феміністичного руху Марта Богачевська-Хом’як, до кінця ХІХ століття вчительки майже ніколи не виходили заміж, бо працювали здебільшого в селах. Низька зарплата не давала їм змоги виїжджати до міста, де вирувало культурне життя.

Багато випускниць учительських семінарій свідомо звужували коло ймовірних наречених, бо не бажали виходити заміж за сільських парубків. Їхнє особисте життя перебувало постійно у центрі уваги місцевих мешканців, що також заважало налагодженню стосунків.

Випускниці жіночої учительської семінарії в Радомі (1906 рік). Джерело:http://www.inst-ukr.lviv.ua

«Вона так і не вийшла заміж, бо не було у селі пари. До неї часто заходив на розмову один селянин, який був начитаний і грамотний. Вчителька трималась окремо. На весілля не ходила, хоч і просили. Дітей відучувала, щоб не ходили на гульки, і сама нікуди не ходила. Подавала приклад у особистому житті», – згадує Наталія Мазур про вчительку з Старого Села (нині Жидачівського району Львівщини) Емілію Ґрубську.

У міжвоєнний період серед вчительок початкових шкіл Львівського воєводства близько 58 % становили незаміжні дівчата, вдови та розлучені жінки. Натомість понад 70 % вчителів-чоловіків були одруженими. Очевидно, вони не могли задовольнити попит на ринку наречених. Тому сільські вчительки здебільшого так і залишалися «старими дівами», часто викликаючи осуд чи співчуття серед односельчан.

*Реальність – тут вжито у значенні «нерухомість».
**Абсольвентка – випускниця навчального закладу.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

Івано-Франкове_1
HAMLET_46
89552344_10213801457785618_7411336836594794496_n
ОСТАННІ НОВИНИ
свічка
На фронті та в лікарнях обірвалося життя шести бійців з Франківщини
795485433_923118217537859_4725335556240783447_n
Дощ уночі та тепло вдень: якою буде погода на Прикарпатті у суботу
814234269_1558337769669035_3199666910127737585_n
У Франківську відкрили пам’ятну дошку загиблому десантнику Євгену Тороусу
Незаконна вирубка лісу
На Косівщині за незаконну рубку явора пенсіонер має відшкодувати понад 217 тисяч гривень 
БАД_1
Дефіцит вітамінів і мінералів: як розпізнати перші ознаки
doroga
Пʼяним збив людину і втік: суд виніс вирок у справі смертельної ДТП на Снятинщині
автобус 1
Франківський ліцей передасть автобус для школярів з Херсонщини
73958f98cbb76d8b
Cуд оштрафував польського водія, який на смерть переїхав охоронця митниці у Франківську
811711147_936752232837895_5432670963320538862_n
Підозрілий предмет у Франківську: на перехресті Мазепи та Гординського працювали вибухотехніки
photo_2026-09-18_10-24-59
Франківська міськрада закликає уряд не підіймати ціну на газ для бюджетних установ
пожежа-калуш
На підприємстві в Калуші горіла покрівля на площі 100 м2
висадка-дерев06
Комунальники Франківська куплять 210 рослин, які висадять по місту - очікувана вартість 400 000 грн
Прокрутка до верху