Минулого року Івано-Франківський національний медичний університет увійшов у п’ятірку найпопулярніших медичних вишів України.
Нині тут планку опускати не збираються, навіть навпаки – правила стають жорсткішими. Про всі нововведення «Репортеру» розповіла перший проректор ІФНМУ Ганна Ерстенюк.
– Пані Ганно, в Україні тривають освітня й медична реформи. Це впливає на університет?
– Безумовно, реформи ставлять перед нами нові завдання. Ми повинні розуміти, що медична освіта має свої особливості. І ні для кого не секрет, що підготовка практичного лікаря триває значно довше, ніж підготовка інших фахівців.
Що стосується змін, то цьогоріч наші студенти вперше будуть складати єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ). Тобто оцінювання знань студентів, які навчаються за магістерськими програмами – медицина, стоматологія, фармація та педіатрія – відрізняється від оцінювання їхніх попередників.
Іспит має проходити у два етапи. Його повинні складати студенти-третьокурсники і студенти-випускники. Та позаяк цьогорічні випускники отримають дипломи «спеціалістів», то і здаватимуть іспити за старою програмою. А от на студентів-третьокурсників чекає справжнє випробування.
– І в чому ж особливість цього іспиту?
– Студенти-медики завжди складали «Крок» – відомий ліцензійний іспит. На відміну від «Кроку» перший етап ЄДКІ триватиме два дні. Спершу здаватимуть міжнародний іспит з основ медицини. Цей іспит буде проводитись вперше, тому ми не знаємо, на якій базі побудовані завдання. Але нам відомо, що цей іспит буде зачіпати всі фундаментальні дисципліни.
А на другий день студенти складатимуть традиційний «Крок 1» українською мовою та іспит з іноземної мови за професійним спрямуванням. Цьогоріч студенти можуть обирати між англійською, німецькою та французькою мовами, а вже у 2020 році тестування буде виключно з англійської.
До теми: Ректор ІФНМУ Микола Рожко: «У мене ніхто ногами двері не відкриває, і не буде»
– А як буде проходити другий етап ЄДКІ?
– На другому етапі випускники складатимуть ще один іспит, який ми називаємо ОСКІ – об’єктивний структурований клінічний іспит.
Студенти-випускники матимуть однотипні завдання, що в свою чергу підвищить об’єктивність оцінювання. Викладач, який прийматиме цей іспит, має бути пасивним і не може втручатися. Процедура має фіксуватися на відео, аби студент мав право оскаржити результати оцінювання.
Кожна група екзаменаторів, по двоє викладачів, матиме свій чек-лист, де фіксуватиме все: як майбутній лікар заходить до палати, вітається з пацієнтом, як підготувався до прийому, як проводить огляд тощо.
– Хіба така оцінка не може бути суб’єктивною?
– Ні, не може. Є певні алгоритми та стандарти дій лікаря. Наприклад є чіткий алгоритм, як він має помити руки, одягнути рукавички. Якщо він забув одягнути рукавички або привітатися, переступивши поріг палати, – це порушення протоколу. Якщо студент не витримує протокол, то йому за це знімають бали. Власне для того стоїть відеокамера, яка фіксує послідовність дій.
Крім того, є 12 умовних станцій, через які за регламентом має пройти кожен студент. Наприклад, на одну станцію він має 10 хвилин. Зі дзвінком він заходить до екзаменаційної кімнати, де мусить виконати певну маніпуляцію або оглянути хворого. Також зі дзвінком студент повинен вийти з цієї кімнати. В якості хворого може бути реальна людина, або ж манекен. Ми маємо практику, коли укладаються угоди зі справжніми пацієнтами, або ж роль пацієнтів грають спеціально навчені актори.
До теми: Ганна Ерстенюк: «Готуємо сучасних медиків»
– Де шукати таких акторів?
– Акторами можуть бути студенти молодших курсів. Адже для них це теж корисний досвід. Єдина умова – чітко дотримуватись правил. Ми вже такі речі практикували з інтернами і це дало доволі добрий результат.
– Чи можуть студенти розраховувати на поблажки при оцінюванні?
– Єдине, на що ми всі можемо розраховувати, – це на прохідний бал. Тобто ми сподіваємось, що цьогоріч планка буде дещо нижча. Але ці очікування нічим не підкріплені. Тому, чим краще ми підготуємось до ЄДКІ на ректорських контролях, тим легше буде на іспиті.
Прийматимуть екзамен спеціальні проктори, які приїдуть у наш університет в день іспиту. Тому жодних маніпуляцій з боку вишу не може бути.
– Що чекає на тих, хто не зможе здати ЄДКІ?
– Почнемо з того, що у студентів тепер менше можливостей перездати іспит. Якщо раніше «Крок» можна було перездати двічі, то ЄДКІ – лише раз. Якщо студент повторно не складає один із компонентів ЄДКІ, то він буде відрахований.
– А як ви контролюєте відвідуваність занять студентами?
– Перш за все, мушу сказати, що в нас не є вільне відвідування, бо ми важко уявляємо лікаря, який пропустив більшу частину занять, а потім намагається їх відпрацювати.
Водночас ми запроваджуємо дуже багато інтерактиву. Наприклад, я не роблю переклички на лекціях. Але наприкінці заняття студенти проходять тести, за які отримують бали, що додаються до загального балу за дисципліни.
– «Енки» платні?
– Протягом 30 днів студенти мають право відпрацювати пропуски безкоштовно. На багатьох кафедрах в нас навіть працює електронний реєстр відпрацювань. Кожен студент може зайти на сайт і зареєструватися на відпрацювання.
Після 30 днів студенти, які пропустили заняття без поважної причини, мусять платити. Ціна «енки» залежить від того, скільки годин триває заняття.
З поважної причини всі пропуски відпрацьовуються безкоштовно. Такі студенти отримують індивідуальний дозвіл на відпрацювання.
– Студенти-іноземці часто пропускають заняття?
– Можу сказати, що ще 6-7 років тому ми мали гіршу відвідуваність, ніж зараз. Можливо це результат свідомості студентів, проте обов’язковість до відпрацювання їх все ж таки мотивує.
– Часто відраховуєте студентів?
– В основному відраховуємо за невиконання навчального плану. Адже студент, який не має багато пропусків, встигає все відпрацювати, здобути практичні навички, а відтак успішно пройти атестацію.
Щоправда, раніше доводилось відраховувати за порушення правил проживання. З цієї причини шість років тому ми відрахували багато іноземців. Якщо вони живуть в Україні, то повинні поважати закони держави. І це стало наукою для інших. Також ми навчили їх уважно вичитувати правила внутрішнього розпорядку університету. Але правила гри для всіх студентів, незалежно від національності, однакові.
Також ми намагаємось працювати на випередження. Наприкінці кожного місяця кафедри подають звіти про пропуски до деканатів. Тому, якщо батьки хочуть поцікавитись успіхами свої дитини, куратор групи тримає руку на пульсі кожного студента. Звісно, якщо вже трапляються прикрості, то ми повідомляємо батьків – це стосується українців. Якщо ж є проблеми з іноземцем – повідомляємо посольство.
– Які спеціальності найбільш популярні, десь є недобір?
– Недобору в нас нема. Більше того, наш університет увійшов у п’ятірку найпопулярніших медичних вишів України.
Можна сказати, що найпопулярнішою є спеціальність «медицина». Але в нас ще є медичний коледж, де популярними є «фармація», «стоматологія ортопедична» і «лікувальна справа». Менш популярною спеціальністю в останні два роки стало «медсестринство».
Читайте також: Франківський медуніверситет запроваджує дві нові перспективні спеціальності – Ганна Ерстенюк
Також два роки тому ми відкрили нову спеціальність – «фізична терапія та ерготерапія». Якщо в перший рік ми набрали групу із 30 студентів, то минулого року вже 80. Це наймолодша спеціальність в університеті і ми її активно розвиваємо. Студенти саме цієї спеціальності мають можливість проходити практику на різноманітних базах. Наприклад, другий курс вже набирався досвіду на базі курорту «Моршин», а зараз готується до поїздки в Черче.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.